Кожна людина має право на громадянство. Але, на жаль, деякі люди народжуються без громадянства, у них відсутні паспорти чи свідоцтва про народження. Такі люди часто не мають базових прав людини, зокрема права на реєстрацію народження, освіту, отримання медичних послуг, одруження, працевлаштування, і навіть на свідоцтво про смерть, коли вони помирають. Через що люди без громадянства часто живуть в жахливих умовах, та є фактично «невидимими» для суспільства та держави.
Як ми, правники, можемо допомогти людям без громадянства? Що передбачає законодавство в регулюванні цього явища? Яка вже сьогодні існує судова практика у цій сфері?
Координаційним центром з надання правової допомоги спільно з громадською організацією “Десяте квітня” проведено онлайн-зустріч з експерткою з обговорення проблемних питань, щодо запобігання та протидії явищу безгромадянства.
Під час онлайн-зустрічі ми обговорили з юристами системи надання безоплатної правової допомоги та адвокатами:
- Основні міжнародні норми.
- Хто є особою без громадянства?
- Особливості профілактики безгромадянства при народженні та в житті надалі.
- Процедуру визнання особою без громадянства.
- Як проводиться співбесіда та встановлення особи при визнанні особою без громадянства?
- Актуальну судову практику.
Експертка: Наталія Цуцман, юристка проєкту з надання правової допомоги особам без громадянства ГО «Десяте квітня».
Основні міжнародні норми та національне законодавство, що регулюють процедуру визнання особи без громадянства:
- Конвенція про статус апатридів, 1954 року;
- Конвенція про скорочення безгромадянства, 1961 року;
- Європейська конвенція про громадянство, 1997 року (Україна ратифікувала її у 2006 році);
- Декларація прав людини щодо осіб, які не є громадянами країни, в якій вони проживають, 1985 року;
- Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011;
- Закон України «Про громадянство України» № 2235-ІІІ від 18.01.2001;
- Закон України «Про імміграцію» № 2491-ІІІ від 07.06.2001;
- Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства затверджений постановою КМУ № 317 від 24.03.2021;
- Постанова КМУ «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання» № 322 від 25.04.2018.
“Саме “Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства затверджений постановою КМУ № 317 від 24.03.2021” є початком документування осіб без громадянства. Адже завдяки цьому особа без громадянства має право на офіційне працевлаштування, користуватися медичними та освітніми послугами, отримувати соціальні та економічні блага.”- зауважила Наталія Цуцман.
Хто є особами без громадянства?
Особа без громадянства – особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону.
На відсутність громадянства можуть вказувати наступні ознаки:
- особа давно втратила або ніколи не мала паспорту (або був лише радянський паспорт);
- у консульстві країни минулого проживання особі відмовляють у документуванні;
- у міграційній службі особі повідомили, що українського громадянства вона не має;
- особа не має свідоцтва про народження та паспорту через відсутність громадянства у батьків;
- якщо було позбавлено громадянства, а паспорт – анульовано та інші.
Особливості профілактики безгромадянства при народженні та в житті надалі:
Громадянство при народженні:
- дитині, народженій на території країни, якщо в іншому випадку вона стане особою без громадянства;
- знайденій дитині;
- незалежно від статусу батьків на території, реєстрації місця проживання та інших подібних процедур.
Для профілактики безгромадянства в подальшому житті необхідно виключити:
- довільне позбавлення громадянства;
- дискримінацію з будь-яких підстав;
- відмову чи втрату громадянства без гарантій наявності, чи отримання іншого громадянства.
Хто може бути заявником під час процедури визнання особою без громадянства, дивіться в інфографіці.
Як підготуватися до подання заяви про визнання особою без громадянства?
1.Збір документів та складення автобіографії:
- документ, що посвідчує особу або надає право на в’їзд або виїзд з держави, виданий іноземною державою;
- документ, що засвідчує факт не перебування у громадянстві іншої держави, навіть якщо його строк дії закінчився;
- інші документи, що підтверджують інформацію, викладену в заяві, наприклад:
– документи, що підтверджують факт народження особи, перебування її у шлюбі, наявність дітей;
– документи про навчання в освітньому закладі України або іншої держави;
– паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року;
– документи про роботу
2. Складення переліку осіб, яких ДМС опитуватиме для підтвердження відомостей, викладених в заяві:
- не менш ніж три особи родичів, сусідів або знайомих;
- проводиться протягом 14 робочих днів з дня подання заяви;
- надання письмового пояснення у довільній формі;
- підтвердження особи заявника шляхом підписання Акту впізнання;
- опитування проводиться лише у випадку письмової згоди заявника.
3. Звернення з заявою до ДМС
- визначення підрозділу Державної міграційної служби України, до якого заявнику слід звернутися;
- працівник ДМС заповнює заяву про визнання особою без громадянства самостійно зі слів заявника;
- працівник ДМС видає довідку про звернення за визнанням особою без громадянства (дійсна протягом 6 місяців);
- строк розгляду заяви – 6 місяців, може бути продовжено до 12 місяців в окремих випадках.
Інформацію про найближчі підрозділи ДМС України можна дізнатися за телефонами «гарячої лінії»: 096 915 00 28; 050 138 29 11 або на офіційному сайті.
В яких випадках можуть відмовити у визнанні особою без громадянства?
- особа, яка подала заяву, є громадянином України або іншої держави;
- особа свідомо подала недійсні, підроблені документи або повідомила про себе неправдиві відомості щодо обставин, які впливають на визначення її статусу;
- особа вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства.
Що ускладнює процедуру визнання особою без громадянства детальніше дивіться в інфографіці.
Чи має право особа без громадянства на прийняття до громадянства України?
При прийнятті рішення про визнання особою без громадянства, така особа, зобов’язана протягом 10 днів звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за оформленням посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Після 2 років проживання за посвідкою на тимчасове проживання, особа без громадянства має право на отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне проживання, а надалі – подати клопотання про прийняття до громадянства України.
Якщо в особи є підстави на прийняття до громадянства, окрім загальних (наприклад, територіальне походження) – звертатися до ДМС можна відразу після отримання посвідки на тимчасове проживання
“Для прийняття до громадянства за загальним правилом особа без громадянства має проживати на території України не менше 3 років.” – зауважила спікерка Наталія Цуцман.
Що робити, якщо відмовляють у прийнятті заяви про визнання особою без громадянства?
- вимагати письмову відмову в прийнятті заяви, де містяться причини такої відмови;
- звернутися за правовою допомогою;
- звернутися зі скаргою до Державної міграційної служби України або до суду з метою оскарження відмови у прийнятті заяви.
У особи є право повторно звернутися за визнанням статусу особи без громадянства у разі усунення обставин, через які вам відмовлено.
Детальніше про права та обов’язки заявника під час процедури дивіться в інфографіці.
Більше інформації про проблемні питання, які виникають щодо запобігання та протидії явищу безгромадянства дивіться у записі вебінару на youtube каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR:
Також звертаємо увагу, що ця онлайн-зустріч є третьою з серії онлайн-заходів щодо надання правової допомоги особам без громадянства. Запрошуємо юристів та адвокатів взяти участь у завершальній онлайн-зустрічі з експертом з питань встановлення особи під час процедури визнання особою без громадянства, яка відбудеться 01 березня о 10:00. Зареєструватися можна тут.
Автор: Альона Берелет, юристка правового клубу PRAVOKATOR.Дніпро