В рамках проекту «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство» працівники центрів з надання безоплатної правової допомоги пройшли онлайн навчання на тему «Склад та цільове призначення землі. Порядок охорони землі» . Захід відбувся 26 квітня на онлайн платформі ZOOM.
Підготовка навчальних матеріалів для заходу здійснювалась командою тренерів та авторів, які є фахівцями системи надання БПД та мають широку практику у сфері земельних правовідносин.
Так, до тренерського складу групи увійшли:
Ірина Мазана,
начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів, РЦ з надання БВПД у Дніпропетровській області.
Олександр Котов,
начальник відділу «Новомиколаївське бюро правової допомоги», Запорізький МЦ з надання БВПД.
Одна з авторок навчальної програми Олена Сеніч, начальник Волноваського бюро Маріупольського місцевого центру з надання БВПД, зазначає ,що «…Командна, злагоджена робота- запорука гарного результату», – і результати проведеного заходу це підтвердили.
Програма заходу складалась з теоретичних лекцій та практичної роботи учасників у групах.
У першому блоці тренери розкрили питання зміни цільового призначення землі.
«Чи можна змінити цільове призначення земельної ділянки? Звичайно, можна. Така зміна здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення…» – розповідає Олександр Котов, – «… Зауважу, що залежно від того у державній чи комунальній власності є земельна ділянка, рішення з цього приводу приймаються органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.».
Під час лекції тренер розповів до яких суб’єктів владних повноважень потрібно звертатися у кожному окремому випадку.
Потім пан Олександр ознайомив учасників з повним алгоритмом дій, що потрібно вчинити для зміні цільового призначення, а саме:
- Після отримання рішення відповідного органу потрібно звернутися до виконавця робіт із землеустрою та укласти із ним договір на складання проекту землеустрою.
- Виконавець робіт із землеустрою повинен розробити проект землеустрою.
- Проект землеустрою не треба погоджувати з держорганами, його затверджує тільки замовник. Уважно ознайомитись із поданим проектом землеустрою та погодити.
- Проект землеустрою у паперовій та електронній формах слід подати державному кадастровому реєстратору територіального органу Держгеокадастру для внесення відомостей про ділянку до Держземкадастру. Наразі ці документи подаються через ЦНАП по всій країні.
На закріплення отриманих знань тренери запропонували учасникам пройти інтерактивну вправа, яка полягала у тому, щоб під час роботи у групах учасники попрактикувалися у побудові повного алгоритму дій правника щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за конкретною фабулою.
Друга частина заходу була присвячена питанню охорони землі.
«З метою охорони земель сільськогосподарського призначення здійснюється комплекс заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб…» – зазначила тренер Ірина Мазана, -«…Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.».
Пані Ірина повністю розкрила питання порядку охорони земель, та зазначила, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:
- проведення перевірок;
- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;
- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об’єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;
- розгляду документації із землеустрою, пов’язаної з використанням та охороною земель;
- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Тренер наголосила на тому, що громадяни та юридичні особи несуть:
- цивільну відповідальність (Стаття 211 Земельного кодексу України);
- адміністративну відповідальність (Стаття 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
- кримінальну відповідальність (Стаття 239, 239-1, 239-2, 240, 254 Кримінального кодексу України) .
- матеріальну – до суду уповноваженими особами можуть бути подані позови щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Позови у сфері контролю та охорони земель можуть розглядатись в цивільному, адміністративному та господарському судочинстві.
Наприкінці заходу на учасників чекала активна робота у групах, під час якої розглядалися практичні кейси, які допомогли кожному закріпити отримані під час заходу знання і використати їх, безпосередньо, на практиці.
Усі учасники мали змогу поділитися власним досвідом та практикою, задати тренерам уточнюючі запитання та отримали багато позитивних вражень від заходу, про що написали нам у своїх відгуках.
Довідково. З 2020 року система надання безоплатної правової допомоги бере участь у реалізації проєкту «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство». За цей час центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри з надання БВПД) отримали чимало звернень від клієнтів саме з питань, що стосуються земельного права.
Мережа правових клубів PRAVOKATOR сприяє підвищенню якості надання безоплатної правової допомоги у сфері земельних правовідносин та організовує навчальні заходи для юристів, які відчувають потребу в отриманні додаткових знань з питань земельних правовідносин.
Наразі, 59 експертів з питань земельних правовідносин працюють над створенням навчальних заходів по 24 темам, які відбудуться протягом квітня – травня 2021 р.