Повітряні тривоги стали, на жаль, буденним явищем для кожного українця. Для прикладу, на Дніпропетровщині у квітні повітряна тривога сумарно тривала більше 50 годин, на Київщині – більше 30 годин. Це створює певні незручності для учасників судового процесу. Адже час судового засідання є фіксованим а повітряну тривогу передбачити неможливо. Як здійснюється судовий розгляд справ під час таких тривог та які наслідки ігнорування судами небезпеки?
Варто зазначити, що рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 судам заборонено ігнорувати сигнали повітряної тривоги, які надходять від органів управління цивільного захисту адже статтею 3 Конституції України встановлено, що дюдина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Тому після отримання таких оповіщень, громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій, зокрема, припинити роботу та негайно прямувати до найближчої захисної споруди (сховища, підвального приміщення, паркінгу тощо).
Аналогічної думки притримуються і у Раді адвокатів України. Зокрема, у рішенні № 148 від 16-17.11.2022 року «Про поважність причин неявки адвоката в судове засідання, слідчі дії, тощо під час воєнного стану» зазначено, що доцільно враховувати, що небезпека пов’язана з воєнним станом, зокрема сигнал «Повітряна тривога», може відбуватись в різних містах, районах, областях України, як одночасно, так і в різний час, а її тривалість може не збігатися з тривалістю у місці проведення судового засідання, слідчих дій, тощо та місцем перебування адвоката, що зі свого боку призводить до неможливості взяти участь у судовому засіданні через дотримання адвокатами правил безпеки та неможливості прибути в процес вчасно.
Рада адвокатів України вважає поважною причиною неприбуття чи припинення участі адвоката в судових засіданнях або неявку адвоката до інших органів у яких він бере участь задля надання правової допомоги, якщо це зумовлено наслідками війни (повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетна атака чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, а також окупація вказаної території тощо). Такі дії адвоката не є порушенням Правил адвокатської етики.
Проте суди в непоодиноких випадках, після оголошення повітряної тривоги продовжують слухати справу або роблять перерву в розгляді справ до закінчення сигналу «Повітряної тривоги» та продовжують розгляд, незважаючи на обставини воєнного стану, зокрема, не забезпечують укриття для учасників процесу, а також не враховують початок комендантської години.
З огляду на це цікавою є постанова Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21). В ній зазначено, що при розв’язанні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об’єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Короткий опис прави
У цій справі товариство звернулося із позовом про визнання недійсними низки договорів, укладених відповідачами стосовно нерухомого майна, що, за твердженням позивача, належить саме ТОВ.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю, проте апеляційний таке рішення скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі через недоведення позивачем права власності на предмет оспорюваних договорів.
ТОВ оскаржило цю постанову в касаційному порядку, посилаючись зокрема, на те що під час його ухвалення не дотримано процесуальних гарантій участі сторони в судовому процесі. Адже апеляційний суд розглянув справу під час «повітряної тривоги», коли співробітники судової охорони не допускали учасників справ у приміщення суду.
ВС зауважив, що чинним законодавством у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки. Касаційну скаргу задоволено частково.