Під час воєнного стану частина судів змушена була припинити роботу через неможливість здійснювати правосуддя, у звʼязку із чим розпорядженнями Голови Верховного Суду було змінено підсудність судових справ.Велика кількість судових справ та архіви судів залишились на тимчасово окупованій території, відтак їх доля наразі невідома. Через фактичну втрату матеріалів справ під питанням залишається не лише можливість подальшого розгляду судових справ, у яких рішення ще не прийнято, але й виконання судових рішень, що набрали законної сили, у закінчених провадженням справах.
Порядок відновлення судового провадження в цивільній справі
Справи про відновлення втраченого судового провадження на відміну від інших справ позовного, окремого та наказного провадження, спрямовані не на захист порушених суб’єктивних матеріальних прав, свобод чи інтересів, а на захист процесуальних прав учасників процесу, пов’язаних з втратою судового провадження.
При цьому характерною рисою відновлення втраченого провадження, на відміну від інших видів судових проваджень, є можливість відкриття провадження за ініціативою суду, що є винятком із загального правила щодо диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст.13 ЦПК.
Відповідно до ст.489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене:
- за заявою учасника справи (в тому числі, представника, правонаступника сторони або третьої особи);
- за ініціативою суду.
Заява про відновлення провадження подається до суду першої інстанції, який розглядав справу, заяву, яка має містити інформацію про (ст. 491 ЦПК України):
- конкретне провадження (або його частину);
- учасників справи, їх реквізити, контактні відомості;
- наявні відомості про обставини втрати судового провадження;
- місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних щодо таких копій, документи, відновлення яких заявник вважає необхідним;
- мету відновлення провадження.
ЦПК не містить переліку підстав/мети для відновлення провадження. Це можуть бути: одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та/або арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження рішення, скасування заходів забезпечення позову, розв’язання питань, пов’язаних зі зверненням судового рішення до виконання тощо.
На що звернути увагу?
Відновленню підлягають розглянуті провадження, тобто ті, в яких вже було ухвалено судове рішення. Якщо провадження було втрачено до ухвалення рішення – слід звертатися до суду із позовом заново.
Розгляд заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи протягом 30 днів із дня надходження заяви до суду.
Строк подання заяви про відновлення втраченого провадження не обмежується. Лише заяви про відновлення провадження для виконання судового рішення подаються до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.
До заяви про відновлення втраченого провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі. Це правило є винятком із загальних правил, встановлених ст. 95 ЦПК щодо вимог до письмових доказів.
Відновлення втраченого судового провадження здійснюється місцевим судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду вона перебувала. Якщо необхідно здійснити апеляційний або касаційний розгляд справи, її матеріали після такого відновлення передаються місцевим судом відповідно до суду апеляційної або касаційної інстанції.
Відновлення втрачених матеріалів провадження в порядку КАС України аналогічний до цивільного процесу.
Відновлення кримінального провадження
Відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили. (ч. 1 ст. 6151 КПК України)
Матеріали кримінального провадження, не направлені з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили, підлягають відновленню за рішенням слідчого судді, суду у разі надходження клопотання від прокурора або від слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або від сторони захисту чи потерпілого, або за власною ініціативою суду, за умови наявності витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, або постанови про початок досудового розслідування, винесеної у порядку, передбаченому статтею 615 цього Кодексу, або ухвали про призначення судового розгляду, наявних у цьому кримінальному провадженні відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. (ч. 2 ст. 6151 КПК України)
Клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження розглядається слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, судом, який здійснював судове провадження, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя – слідчим суддею іншого суду або іншим судом, визначеного в порядку, передбаченому законодавством. (ч. 3 ст. 6151 КПК України)
У клопотанні зазначаються:
- обставини втрати матеріалів кримінального провадження;
- місцезнаходження копій документів кримінального провадження або відомостей щодо них;
- перелік документів та інших матеріалів, відновлення яких прокурор, слідчий, дізнавач, сторона захисту чи потерпілий вважає необхідним;
- мета відновлення документів та інших матеріалів;
- особи, яким повідомлено про підозру (за наявності);
- особи, які брали участь у кримінальному провадженні, із зазначенням їхнього статусу у такому провадженні;
- перелік слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, проведених у кримінальному провадженні.
До клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження додаються документи або їх копії, у тому числі не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у прокурора, слідчого, дізнавача, сторони захисту чи потерпілого, за умови їх засвідчення кваліфікованим електронним підписом.(ч. 5 ст. 6151 КПК України)
На підставі зібраних і перевірених матеріалів слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження в тому обсязі, який, на його думку, є достатнім для ухвалення судового рішення, яким суд завершує відповідну стадію судового провадження, або своєю ухвалою закриває розгляд клопотання про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з таким клопотанням за наявності необхідних документів.
Речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт у порядку, передбаченому цим Кодексом, та які були втрачені через об’єктивні обставини, що виникли в умовах воєнного стану, відшкодовуються державою за рахунок державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом.
Більше інформації щодо відновлення втраченого провадження у кицільному та кримінальному процесах ви знайдете у дистанційному курсі “Нормативно-правове регулювання та практичне вирішення окремих проблем захисту ВПО”
Дистанційна участь у судовому процесі
Ще з початку повномасштабної війни Рада суддів України рекомендувала допускати участь учасників справи, які за об’єктивних обставин не можуть прибути в судове засідання, в режимі відеоконференції, за допомогою будь-яких технічних засобів, у тому числі й власних.
Процесуальним законодавством, зокрема, ст. 212 ЦПК, ст.197 ГПК, ст. 195 КАС, визначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Результатом розгляду заяви є постановлення ухвали суду. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.
Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Розгляд судових справ під час повітряної тривоги
Рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 судам заборонено ігнорувати сигнали повітряної тривоги, які надходять від органів управління цивільного захисту адже статтею 3 Конституції України встановлено, що дюдина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Тому після отримання таких оповіщень, громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій, зокрема, припинити роботу та негайно прямувати до найближчої захисної споруди (сховища, підвального приміщення, паркінгу тощо).
Аналогічної думки притримуються і у Раді адвокатів України. Зокрема, у рішенні № 148 від 16-17.11.2022 року «Про поважність причин неявки адвоката в судове засідання, слідчі дії, тощо під час воєнного стану» зазначено, що доцільно враховувати, що небезпека пов’язана з воєнним станом, зокрема сигнал «Повітряна тривога», може відбуватись в різних містах, районах, областях України, як одночасно, так і в різний час, а її тривалість може не збігатися з тривалістю у місці проведення судового засідання, слідчих дій, тощо та місцем перебування адвоката, що зі свого боку призводить до неможливості взяти участь у судовому засіданні через дотримання адвокатами правил безпеки та неможливості прибути в процес вчасно.
З огляду на це цікавою є постанова Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21). В ній зазначено, що при розв’язанні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров’я людини, а обов’язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з’явився в судове засідання з об’єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.