Назад до бібліотеки

Захист права власності в умовах збройного конфлікту: відбувся вебінар з міжнародного гуманітарного права

31 Серпня 2022

Повномасштабне вторгнення рф в Україну, розпочате 24 лютого 2022 року, відкрило новий ракурс правових проблем, з якими зіткнулася наша держава. Зокрема, це стосується захисту права власності в умовах збройного конфлікту. Так, за даними МВС станом на сьогодні в Україні зруйновано понад 22 000 цивільних об’єктів, серед яких питома частка – нерухоме майно наших громадян.

Що робити у разі руйнування власності? З чого починати та куди звертатися за допомогою? Хто має нести відповідальність за руйнування майна? Який механізм відшкодування шкоди? Зокрема з цими питаннями громадяни звертаються до юристів та адвокатів системи БПД. 

Тож саме про це говорили з юристами та адвокатами системи БПД під час вебінару з  Катериною Рашевською, юристкою, членкинею Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної ради при Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим та Андрієм Яковлєвим, адвокатом РЦПЛ, керуючим партнером АО «Амбрела».

Під час вебінару також обговорювали:

  1. Співвідношення міжнародного права прав людини (МППЛ) та міжнародного гуманітарного права (МГП).
  2. Воєнні злочини щодо руйнування власності та відшкодування шкоди.
  3. Тест на законність руйнування права власності.
  4. Хто має нести відповідальність за руйнування власності.
  5. Розграбування, експропріація, конфіскація.
  6. Національні і міжнародні механізми відшкодування шкоди, завданої порушенням законів і звичаїв війни.
  7. Питання доказування (докази та вимоги до них).

“Міжнародне гуманітарне право та міжнародне право прав людини – це окремі галузі, які мають багато спільних принципів це принцип недоторканності, недискримінації та безпеки, а також ці галузі взаємодоповнюють один одного у питаннях регулювання, це щодо захисту біженців та апатридів, захисту жінок і дітей, возз’єднання сімей, судових гарантій та визначень катувань” – зазначила спікерка Катерина Рашевська.

Термін «докази» слід відрізняти від «інформації». Докази, як правило, визначаються у всіх юрисдикціях як доказ факту (фактів), який використовується під час розслідування або подається на судовому слуханні, наприклад, у судовому засіданні.

Докази з відкритих джерел це інформація у відкритому доступі з доказовою цінністю, яка може бути допущена для встановлення фактів у судовому процесі. Важливо правильно використовувати та не зловживати терміном «докази», посилаючись на «інформацію» взагалі.

Критерії якості свідчень:

  • «Надійність» означає правдоподібність або правдивість;
  • «Достовірність» означає здатність працювати послідовно, надійно або відповідно до очікувань;
  • «Справжність» або «дійсність» означає точність, правдивість або відповідність фактам.

Основні принципи відповідно до протоколу Берклі:

  • Відповідальність, передбачає відповідальність за дії зі збору документів. Ведення обліку записів. Прозорість збору і застосованих програм обліку.
  • Компетенція, означає що особа, яка збирає докази (документатор) повинна мати належну підготовку та володіти відповідними технічними навичками.
  • Об’єктивність, означає відсутність упередженості.
  • Законність, передбачає що “документатор” має застосовувати релевантні закони, що стосується доказів, в тому числі щодо захисту персональних даних.

Зібрані докази можуть бути використані в рамках кримінальних проваджень на національному рівні. З огляду на це при їх зборі слід керуватися нормами КПК, навіть якщо “документатор” не є суб’єктом кримінального провадження – це надалі допоможе слідчим та прокурорам працювати із зібраною інформацією.

“Майже завжди воєнні злочини є порушенням не тільки МГП, а й права прав людини. Документування має супроводжуватися стислою кваліфікацією про порушення релевантних норм Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Це робиться для того, щоб зібрані матеріали могли бути використані при зверненнях до ЄСПЛ та КПЛ ООН” – підсумував спікер заходу Андрій Яковлєв.

Також спікери поділилися універсальним чек-листом документів до міжнародних судових інстанцій і квазісудових інстанцій, завантажити його можна тут.

Більше корисної інформації про захист права власності в умовах збройного конфлікту дивіться у записі вебінару на youtube каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR.