Повномасштабне вторгнення рф в Україну, розпочате 24 лютого 2022 року, відкрило новий ракурс правових проблем, з якими зіткнулася наша держава. Зокрема, це стосується захисту права власності в умовах збройного конфлікту. Так, за даними МВС станом на сьогодні в Україні зруйновано понад 22 000 цивільних об’єктів, серед яких питома частка – нерухоме майно наших громадян.
Що робити у разі руйнування власності? З чого починати та куди звертатися за допомогою? Хто має нести відповідальність за руйнування майна? Який механізм відшкодування шкоди? Зокрема з цими питаннями громадяни звертаються до юристів та адвокатів системи БПД.
Тож саме про це говорили з юристами та адвокатами системи БПД під час вебінару з Катериною Рашевською, юристкою, членкинею Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної ради при Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим та Андрієм Яковлєвим, адвокатом РЦПЛ, керуючим партнером АО «Амбрела».
Під час вебінару також обговорювали:
- Співвідношення міжнародного права прав людини (МППЛ) та міжнародного гуманітарного права (МГП).
- Воєнні злочини щодо руйнування власності та відшкодування шкоди.
- Тест на законність руйнування права власності.
- Хто має нести відповідальність за руйнування власності.
- Розграбування, експропріація, конфіскація.
- Національні і міжнародні механізми відшкодування шкоди, завданої порушенням законів і звичаїв війни.
- Питання доказування (докази та вимоги до них).
“Міжнародне гуманітарне право та міжнародне право прав людини – це окремі галузі, які мають багато спільних принципів це принцип недоторканності, недискримінації та безпеки, а також ці галузі взаємодоповнюють один одного у питаннях регулювання, це щодо захисту біженців та апатридів, захисту жінок і дітей, возз’єднання сімей, судових гарантій та визначень катувань” – зазначила спікерка Катерина Рашевська.
Термін «докази» слід відрізняти від «інформації». Докази, як правило, визначаються у всіх юрисдикціях як доказ факту (фактів), який використовується під час розслідування або подається на судовому слуханні, наприклад, у судовому засіданні.
Докази з відкритих джерел це інформація у відкритому доступі з доказовою цінністю, яка може бути допущена для встановлення фактів у судовому процесі. Важливо правильно використовувати та не зловживати терміном «докази», посилаючись на «інформацію» взагалі.
Критерії якості свідчень:
- «Надійність» означає правдоподібність або правдивість;
- «Достовірність» означає здатність працювати послідовно, надійно або відповідно до очікувань;
- «Справжність» або «дійсність» означає точність, правдивість або відповідність фактам.
Основні принципи відповідно до протоколу Берклі:
- Відповідальність, передбачає відповідальність за дії зі збору документів. Ведення обліку записів. Прозорість збору і застосованих програм обліку.
- Компетенція, означає що особа, яка збирає докази (документатор) повинна мати належну підготовку та володіти відповідними технічними навичками.
- Об’єктивність, означає відсутність упередженості.
- Законність, передбачає що “документатор” має застосовувати релевантні закони, що стосується доказів, в тому числі щодо захисту персональних даних.
Зібрані докази можуть бути використані в рамках кримінальних проваджень на національному рівні. З огляду на це при їх зборі слід керуватися нормами КПК, навіть якщо “документатор” не є суб’єктом кримінального провадження – це надалі допоможе слідчим та прокурорам працювати із зібраною інформацією.
“Майже завжди воєнні злочини є порушенням не тільки МГП, а й права прав людини. Документування має супроводжуватися стислою кваліфікацією про порушення релевантних норм Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Це робиться для того, щоб зібрані матеріали могли бути використані при зверненнях до ЄСПЛ та КПЛ ООН” – підсумував спікер заходу Андрій Яковлєв.
Також спікери поділилися універсальним чек-листом документів до міжнародних судових інстанцій і квазісудових інстанцій, завантажити його можна тут.
Більше корисної інформації про захист права власності в умовах збройного конфлікту дивіться у записі вебінару на youtube каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR.