Однією з найбільш поширених правових проблем, з якою звертаються громадяни до центрів з надання БВПД є визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. До недавнього часу це питання можна було вирішити виключно через суд. Проте зараз для власників житлових приміщень така процедура значно спрощена. Детальніше у статті.
Відповідно до Закону «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняти особу із зареєстрованого місця проживання (перебування) можна звернувшись до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) із заявою, поданою у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.
Основні вимоги для того щоб зняти особу з реєстрації без звернення до суду:
- Особа, яка звертається з такою заявою є власником або співвласником житла;
- Особа, яку бажають зняти з реєстрації – не є власником або співвласником житла;
У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Дитину неможливо зняти з реєстрації за заявою одного із співвласників, якщо один з батьків дитини є також співвласником.
Для того щоб зняти особу із задекларованого або зареєстрованого місця проживання необхідно згоду інших співвласників житлового приміщення. Така згода надається особисто або через представника.
Які документи необхідно подавати в ЦНАП?
- заява про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі;
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- військово-обліковий документ (для чоловіків);
- документ, що підтверджує право власності на житлове приміщення;
- документ, який підтверджує особу-представника та його повноваження ( якщо документи подаються представником).
В яких випадках орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи ?
- особа подала не в повному обсязі передбачені Законом «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;
- відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;
- за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.
Визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у судовому порядку
Розглянутий вище механізм зняття особи з реєстрації можливо застосовувати, коли житлове приміщення приватизоване та має відповідних власників. Для осіб, які проживають у неприватизованих квартирах залишається судовий спосіб вирішення цього питання.
Відповідно до статті 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім’ї власника житла на користування цим житлом. зазначає, що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Зняття з реєстрації місця проживання особи може здійснюватись на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Хто може подати позов про визнання особи такою, що втратила право користування?
- власник житлового приміщення;
- наймач, члени його сім’ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми;
- житлово-експлуатаційна організація.
Позовна заява повинна відповідати вимогам Цивільного процесуального кодексу України. В ній повинні бути зазначені:
- інформація про відповідача (особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання);
- дані про зацікавлених осіб (наприклад, місцеву раду);
- суть позовних вимог (опис за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні).
До заяви можуть додаватись наступні документи:
- довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку;
- копії документів, які підтверджують, право власності позивача (наприклад: договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та ін.);
- акт про непроживання відповідної особи, засвідчений ЖЕК, ОСББ;
- копія квитанцій про сплату комунальних послуг;
- покази свідків.
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову.
Зверніть увагу! Суд самостійно не здійснює зняття особи з місця реєстрації. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації.
Більше інформації у дистанційному курсі з основ житлового права на платформі дистанційного навчання системи БПД