09 червня правовим клубом PRAVOKATOR.Львів у співпраці з Стрийським місцевим центром з надання БВПД організовано онлайн-зустріч з експертом на тему “Управління майном дитини”.
В місцеві центри з надання БВПД часто звертаються клієнти з питанням укладення договору купівлі продажу майна, яке повністю або частково належить малолітній дитині та з питаннями отримання дозволу від органу опіки та піклування на здійснення цього правочину. Експертом заходу виступила Городицька Олена – головний спеціаліст відділу “Новороздільське бюро правової допомоги” Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
В чому полягає управління майном дитини?
Управління майном полягає у вчиненні батьками правочинів щодо майна дитини, в тому числі правочинів щодо розпорядження майном та вчиненні дій щодо догляду за майном дитини (наприклад, ремонтування, зберігання, догляд). Важливо, що управління майном дитини здійснюється батьками за прямою вказівкою закону і без спеціально передбачених на те повноважень, достатньо доказу того, що вони є батьками дитини. Проте, якщо управління майном здійснюється опікуном, він може представляти інтереси дитини на підставі документу, що посвідчує факт призначення його опікуном такої дитини.
Варто звернути увагу на те, що управління здійснюється майном лише малолітньої дитини, тобто дитини віком до 14 років, проте, якщо така дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, таке управління здійснюється з урахуванням потреб та інтересів дитини. Тобто управління майном дитини припиняється, коли вона досягне 14 років. З 14 років і до повноліття, неповнолітні особи управляють своїм майном самостійно, а батьки лише надають згоду на здійснення нею цивільно-правових правочинів у випадках, передбачених законом і лише при наявності дозволу органу опіки та піклування. До таких випадків належить: укладання договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договорів щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видання письмових зобов’язань від імені дитини; відмова від майнових прав дитини.
Роль органів опіки та піклування
Важливу роль в здійсненні управлінні майном дитини надано органам опіки та піклування, адже без їхнього дозволу батьки не можуть управляти майном або надавати згоду на вчинення дитиною правочинів. Дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається в разі гарантування збереження її права на житло. Батькам потрібен дозвіл органів опіки та піклування як у випадку, коли дитина є власником або співвласником нерухомого майна, так і у випадку, коли дитина зареєстрована в житловому приміщенні.
Ч. 5 ст. 177 СКУ зазначає, що органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:
1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;
2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав;
3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
Згода батьків на вчинення правочину щодо продажу майна дитини
Також важливим є те, чи потрібна згода обидвох батьків на вчинення правочину щодо майна дитини. Сімейний кодекс каже, що при вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.
Варто звернути увагу на форму такої згоди, адже відповідно до закону, при вчиненні правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини, згода має бути надана у письмовій формі та нотаріально посвідчена.
Проте, згода другого із батьків не потрібна, якщо:
- другий з батьків помер;
- відомості про батька було записано за вказівкою матері або відомості про особу як батька дитини було виключено з актового запису про народження дитини;
- другого з батьків було визнано безвісно відсутнім;
- другого з батьків було оголошено померлим.
Також відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 177 СК України правочини можуть бути вчинені без згоди другого з батьків, якщо:
- любий з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини;
- місце його проживання невідоме.
Судова практика
Постанова Верховного суду від 02.10.2019 у справі № 754/15589/14-ц: звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки.
Рішення Апеляційного суду Волинської області від 01.02.2017 у справі № 161/17445/16-ц: за наявності рішення суду, яке набрало законної сили про надання дозволу на продаж нерухомого майна, яке належить дитині на праві власності без згоди другого з батьків, взагалі відсутня потреба в аналогічному дозволі органів опіки і піклування. Дозвіл органу опіки та піклування на відчуження батьками нерухомого майна малолітньої дитини (правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації) є обов’язковим.