Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, особливо на трудові відносини. У цей нелегкий час кожному з нас потрібно докладати значно більше зусиль, ніж за звичайних умов, щоб продовжити працювати на своєму місці. Це необхідно аби стабілізувати економіку країни, забезпечити критично важливі потреби громадян, військових, та усунути проблеми кадрового голоду. Кодекс законів про працю за цей період зазнав дуже багато змін, тож на практиці виникає безліч запитань, пов’язаних з правовідносинами роботодавця та працівника, з якими звертаються громадяни до юристів та адвокатів системи БПД.
Тож правовим клубом PRAVOKATOR.Дніпро було проведено вебінар з Максимом Масюком, юристом БФ “Право на захист” м. Вінниця на якому обговорювали питання зокрема щодо особливостей трудових відносин під час воєнного стану.
До заходу долучилися 150 правників системи БПД та адвокатів.
Під час вебінару юристи та адвокати системи БПД дізналися більше про такі питання:
- Основні зміни у трудовому законодавстві, починаючи з 24.02.2022.
- Призупинення трудового договору (його відмінність від простою підприємства).
- Звільнення під час дії воєнного стану.
- Робочий час під час дії воєнного стану.
- Оплата праці під час дії воєнного стану.
- Відпустки під час дії воєнного стану.
15.03.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, який набрав чинності 24.03.2022.
“Цей Закон визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності й галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” – зазначив спікер Максим Масюк.
Крім того, 01.07.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, ним було внесено ряд змін до відповідних нормативно — правових актів у сфері трудового законодавства, зокрема до Кодексу законів про працю України, Закону України “Про оплату праці”, Закону України “Про відпустки”, а також і до вже вищезазначеного Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.
Призупинення трудового договору та простій
Призупиненням дії трудового договору – є тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Переглядайте відмінність призупинення трудового договору від простою в інфографіці.
Звільнення під час дії воєнного стану
Закон України фактично збільшив кількість поважних причин, коли працівник може звільнитися за власним бажанням без попередження за два тижні та відповідно без відпрацювання цього часу. Так, роботодавець звільняє працівника у строк, вказаний у заяві, якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника. Разом з тим, роботодавець вправі відмовити у звільненні за такою процедурою працівнику, якого примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, або ж якщо мова йде про роботу на об’єкті критичної інфраструктури, такій як: оборонний сектор, енергетика, залізниця, банківський сектор, медичні заклади тощо.
Переглядайте основні новації в частині звільнення в інфографіці.
Робочий час під час дії воєнного стану
Тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Тобто таким чином законодавець фактично надав роботодавцям можливість за необхідності збільшувати робочий тиждень з 40 до 60 годин. Аналогічно роботодавець має право для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, встановити тривалість робочого часу не більше 40 годин на тиждень з відповідним обґрунтуванням необхідності такого продовження.
Переглядайте норми КЗпП України, які не діють на період дії воєнного стану в інфографіці.
Оплата праці під час дії воєнного стану
Заробітна плата має виплачуватися на умовах, визначених трудовим договором. Тобто працівники не позбавляються доплат, надбавок, премій та інших гарантій в оплаті праці. Однак інші норми Закону розширюють права роботодавців, що може вплинути на розмір заробітної плати працівників та її отримання.
Наприклад, Закон визначає, що у разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата зарплати може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність. Але це не означає, що не слід нараховувати зарплату, якщо робота виконується.
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Також скасовано виплату середнього заробітку військовослужбовцям, призваного за мобілізацією. При цьому місце роботи та посада такого військовослужбовця зберігається і надалі.
Відпустки під час дії воєнного стану
У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Разом з тим, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку. Тобто фактично за необхідності та за узгодженням з роботодавцем можливе перебування працівника у безоплатній відпустці протягом усього часу дії воєнного стану.
У такому випадку відпустка без збереження заробітної плати, яка надається впродовж дії воєнного стану, також включається і до стажу, який надає право вже на щорічну основну відпустку.
Тож через воєнний стан суттєво змінено трудові правовідносини, законом тимчасово, до завершення дії воєнного стану, погіршуються умови для реалізації та захисту трудових прав працівників у порівнянні з правами, які закріплені в Кодексі законів про працю України та Законі України «Про відпустки».
Детальніше про особливості трудових відносин під час воєнного стану дивіться у записі вебінару на youtube-каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR: https://youtu.be/7RLKhy3GPXU