Представляємо актуальну практику Верховного Суду у спорах щодо поновлення на роботі:
- Постанова Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19: працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі надалі звернутися до суду з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
- Постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі №757/16855/20: вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Порушення хоча б одного з пунктів контракту є підставою для його дострокового розірвання.
- Постанова Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18: виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов’язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов’язків.
- Постанова Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 401/3386/17: рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню, тому відсутність працівника на робочому місці є прогулом.
Нагадуємо, що на платформі дистанційного навчання відкритий для проходження дистанційний курс з питань трудового права.