Сьогодні у рубриці “Сase-study: практика юристів БПД” розглянемо кейс від Інни Ликової, завідувачки сектору Казанківське бюро правової допомоги Миколаївського місцевого центру з надання БВПД. Справа стосується встановлення факту проживання однією сім’єю з військовослужбовцем, який загинув в ході бойових дій. Діліться своїми успішними кейсами захисту прав клієнтів тут.
Фабула справи
Відповідно до Постанови КМУ “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану” сім’ям загиблих осіб,зазначених у пункті 1 цієї постанови ,виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів,передбачених у статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Алгоритм вирішення справи
Цивільна дружина загиблого звернулась до до 4 відділу Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою на отримання грошової допомоги від держави у звязку з загибелю в результаті бойових дій, її цивільного чоловіка але відділом Баштанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, їй було надано письмову відповідь в якій було рекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу. На підставі наданої письмової відмови завідувачем сектору Казанківського бюро правої допомоги Інною Ликовою було складено та подано до Казанківського районного суду Миколаївської області заяву про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу. Суд задовольнив заяву клієнтки в повному обсязі та прийняв рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, який загинув під час виконання військового обов’язку. Завдяки цьому дружина військового зможе в подальшому отримати разову грошову допомогу та оформити відповідні
Нормативно-правова база
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення. Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13.
Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю. Згідно роз’яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути:
- свідоцтва про народження дітей,
- довідки з місця проживання,
- свідчення свідків,
- листи ділового та особистого характеру;
- свідоцтво про смерть одного із “подружжя”,
- свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько,
- виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення,
- докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності),
- заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що “подружжя” вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного,
- довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Згідно з роз’ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено таку обов’язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства. Згідно вимог ч. 4 Сімейного кодексу України сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».