Війна, яка триває в Україні, не є перешкодою для розірвання шлюбу. Шлюбні стосунки базуються на принципі добровільності. Отже, воєнний стан в Україні не впливає на право припинення шлюбу. Більш того, законодавчі норми щодо розлучення, які діяли до 24 лютого 2022 року, продовжили свою дію, хоча з’явилися і нові нюанси. Нажаль, поширеними є ситуації, коли один з подружжя зникає під час бойових дій, які зараз відбуваються на території України і про його/її долю нічого не відомо.
Як діяти в таких випадках зазначено в Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин» від 12 липня 2018 року.Цей Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
“Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не змінює її сімейного стану до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлою.” – ч. 4 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин»
Отже, перший крок для розірвання шлюбу в такій ситуації це визнання особи безвісно відсутньою або оголошення такої особи померлою.
- Особа, яка зникла безвісти – фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук
- Особа, яка зникла безвісти за особливих обставин – особа, зникла безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Все розпочинається з подання заяви про розшук особи, зниклої безвісно за особливих обставин.
Стаття 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісті за особливих обставин», передбачає права близьких родичів та членів сім’ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Так близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України.
Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов’язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім’ї таких осіб.
Проте звернення з заявою про розшук особи само по собі є недостатнім для визнання особи безвісно відсутньою. Це може зробити лише суд.
У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.
Що стосується оголошення фізичної особи померлою, то це питання регулює ст. 46 ЦК України, яка передбачає, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Пропонується розглянути як відбувається розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (ст. 305 ЦПК України).
У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено:
- для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою;
- обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, – відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Більше інформації про особливості сімейних правовідносин під час воєнного стану ви знайде в онлайн-курсу “Особливості сімейних правовідносин під час війни”, який розміщений на платформі дистанційного навчання системи надання БПД. Експертка онлайн-курсу – Ольга Семенюк, адвокатка.