Особливості встановлення факту участі цивільної особи у відсічі збройної агресії рф

Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, значна кількість цивільних осіб долучилися до відсічі збройної агресії рф шляхом залучення до сил територіальної оборони, охорони громадського порядку, евакуації населення, та інших заходів, але не змогли задокументувати свою участь. Як наслідок, такі особи позбавлені можливості отримати статус учасника бойових дій, а члени сімей, цивільних осіб, які загинули бравши участь у заходах з відсічі збройної агресії рф – отримати статус члена сім’ї загиблого Захисника або Захисниці України.

Вирішенням цієї проблеми є встановлення факту участі у заходах пов’язаних з відсіччю збройної агресії рф у адміністративному або судовому порядку в рамках окремого провадження.

На даний час єдиного нормативно-правового, акту який регулює питання встановлення фактів участі особи у збройній відсічі немає. Частково це питання внормоване у:

• Законі України “Про основи національного спротиву”
• Законі України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”
• Законі України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
• Постанові КМУ від 23.09.2015 року № 740 Про затвердження Порядку надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України

Варто додати, що на даний час КМУ розроблений Проєкт постанови  “Деякі питання встановлення факту участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України”. Метою проєкту акта є визначити процедуру встановлення факту участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі – участь у заходах) деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Орієнтовних термінів прийняття цієї постанови поки неає.

Хто може претендувати на встановлення факту участі у відсічі збройній агресії рф?

Це, здебільшого:

• Добровольці, які залучилися до національного спротиву;
• Волонтери, які надавали допомогу ЗСУ та цивільному населенню;
• Особи задіяні в критичній інфраструктурі
• Та інші цивільні особи, які в той чи інший спосіб брали участь у заходах з відсічі збройної агресії рф.

Згідно проєкту вищезазначеної Постанови КМУ рішення про встановлення факту участі у заходах ухвалюється міжвідомчою комісією з питань встановлення факту участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі — міжвідомча комісія), яку утворює Мінветеранів.

Як підтвердити факт участі у збройній відсічі?

До заяви додаються такі документи:

• копія документа, що посвідчує особу заявника, а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою — копії документів, що посвідчують особу тих осіб, від імені яких подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику чи уповноваженій особі представляти таких осіб, оформленого відповідно до законодавства;
• копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;
• висновок медичного експерта, що засвідчує факт отримання поранення, контузії, каліцтва, захворювання, або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ;
• довідка про безпосередню участь у заходах у період дії воєнного стану особи, зазначеної у підпункті 1 пункту 2 цього Порядку, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період дії воєнного стану;
• свідчення (заява) командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою, брали безпосередню участь у заходах, про безпосередню участь у заходах у період дії воєнного стану особи, зазначеної у підпункті 1 пункту 2 цього Порядку, — у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом шостим цього пункту.

До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких засвідчений нотаріально або іншими особами, уповноваженими Законом України “Про нотаріат”, або командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) та печаткою військової частини (органу, підрозділу), в якій (якому) особи проходять військову службу, які брали безпосередню участь у заходах, за період, за який вони свідчать;

• інші документи (за наявності), їх копії, які можуть засвідчити факт безпосередньої участі у заходах;
• рішення суду про встановлення факту безпосередньої участі у заходах у період дії воєнного стану особи, зазначеної у підпункті 1 пункту 2 цього Порядку, — у разі відсутності документів, передбачених абзацами шостим та сьомим цього пункту.

Міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту участі у заходах збройної відсічі у разі, коли: 1) відсутні документи, що містять підтвердження факту участі у заходах; 2) виявлено факт подання недостовірної інформації про участь у заходах або подання недостовірних даних про особу; 3) наявний обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі у заходах; 4) особи, які подали документи, перебували у складі збройних формувань або окупаційної адміністрації Російської Федерації, інших незаконних збройних формуваннях.

Варто додати, що для прикладу, волонтерам, виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність волонтера є наслідком:

• вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
• вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
• навмисного спричинення собі тілесного ушкодження або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);
• подання особою свідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги;
• інших обставин, не пов’язаних з волонтерською діяльністю.

Судова практика

Рішенням по справі № 930/1394/22 від 20.04.2023 року Немирівським районним судом Вінницької області було встановлено факт участі особи в бойових діях по захисту Батьківщини від агресії збройних сил російської федерації.

В якості доказів позивач надав до суду виписки з медичних закладів, перевідний епікриз, фото та відео матеріали, які підтверджують отримання осколкового вогнепального поранення стегна лівої ноги, під час виконання обов`язку по захисту Батьківщини, від агресії збройних сил російської федерації в складі добровольчого батальйону в районі м. Гостомель Київської області, а саме: відеозапис перебігу бойових дій в м. Гостомель на яких присутній заявник, фото пораненого з того ж району бойових дій, репортаж телеканалу «1+1», в ході якого, перебуваючи в лікарні, дає інтерв`ю журналісту вказаного каналу про обставини отримання ним поранення та розповідає про хід бойових дій по обороні Гостомеля.

Станом на зараз на рішення суду подано апеляційну скаргу.

Рішенням по справі № 595/76/23 від 24 лютого 2023 року Бучацьким районним судом Тернопільської області було встановлено факт смерті особи під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Як вбачається з наданих суду доказів подія загибелі  особи сталася в м.Скадовськ Скадовського району Херсонської області в результаті його вбивства працівниками окупаційної поліції м.Скадовськ через його активну діяльність на окупованій території України з протидії ворогу, а тому заяву про встановлення факту смерті  особи під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України слід задовольнити.

 Постановою від 05 грудня 2022 року по справі № 490/6057/19-ц Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду сформулював позицію, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.

Враховуючи актуальність тематики Координаційним центром у партнерстві з Благодійним фондом «Право на захист» проведено вебінар для юристів та адвокатів системи надання БПД на тему «Особливості встановлення факту участі цивільної особи у відсічі збройної агресії рф».

Адвокат Єгор Левада розповів учасникам про

• Законодавство яким передбачено можливість встановлення факту участі цивільної особи у відсічі збройної агресії рф;
• Обставини, які необхідно довести;
• Обставини які виключають можливість встановлення факту участі цивільної особи у відсічі збройної агресії рф;
• Судова практика щодо встановлення факту участі цивільної особи у відсічі збройної агресії рф;
• Проблемні питання доказування встановлення факту участі цивільної особи у відсічі збройної агресії рф.

Переглянути вебінар