Представляємо актуальну практику Верховного Суду у спорах щодо позбавлення батьківських прав:
- Постанова Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19: поведінка особи, яка свідомо змінює країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов’язків у розумінні статті 164 СК України і може бути підставою для позбавлення цієї особи батьківських прав щодо дитини.
- Постанова Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20: лише факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який унеможливлює виконання ним батьківських обов’язків, не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав.
- Постанова Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 175/1713/20: ухилення усиновлювачів від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, їхня відмова від неї і бажання скасувати усиновлення є підставою для позбавлення усиновлювачів батьківських прав щодо такої дитини та стягнення аліментів на її утримання.
- Постанова Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18: озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки вона може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об’єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини.
- Постанова Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі № 554/1924/20: у разі скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають, зокрема і право іншої особи на усиновлення дитини. Ігнорування приписів закону щодо обов’язкової згоди на усиновлення батька / матері дитини є підставою для визнання такого усиновлення недійсним.