Щороку, починаючи з 2014 року, 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Він був започаткований у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй з метою підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину. Оскільки важливо заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.
Факт відзначення цього дня є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми та про необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, наданні допомоги потерпілим, ведення превентивної роботи.
Що таке торгівля людьми?
Суть поняття “торгівля людьми” визначає Закон України “Про протидію торгівлі людьми”, зокрема абзац 15 частини першої статті 1, а саме: торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Іншими словами, торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої потерпають чоловіки, жінки та діти, та яка не втрачає актуальності у ХХІ столітті для жодної країни світу, включаючи Україну. Маніпулюючи бажаннями та намірами людей, їх ошукують та експлуатують.
Експлуататори отримують прибуток через контроль та використання інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.
У яких формах може проявлятися торгівля людьми?
Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:
- трудова експлуатація;
- сексуальна експлуатація, використання у проституції та порнобізнесі;
- примусове жебрацтво;
- примусове втягнення у злочинну діяльність та збройні конфлікти;
- торгівля людьми з метою вилучення органів, примусового сурогатного материнства тощо.
Торгівля людьми є надзвичайно глобальною та прибутковою злочинною індустрією в світі. За рівнем доходів вона поступається лише продажам наркотиків та зброї.
Україна здебільшого була країною постачання або транзиту жертв торгівлі людьми, проте в сьогоднішніх умовах Україна є також країною призначення з високими ризиками внутрішньої експлуатації. Збройний конфлікт в Україні, як і в аналогічних ситуаціях в інших країнах, сприяє поширенню торгівлі людьми в різних її формах.
Складне матеріальне становище громадян спонукає їх до пошуків заробітку за межами України, де в міру своєї необізнаності вони теж можуть стати жертвами торгівлі людьми.
Потерпілими цього злочину стають і жінки, і чоловіки, і діти, які потерпають від його різноманітних форм, серед яких примусова праця, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, вилучення органів тощо.
Причини, з яких люди потрапляють до рабства – низький рівень життя, бажання заробити, а також нездатність адекватно оцінити пропозиції роботи від прихованих «работорговців».
Як зрозуміти, що пропозиція про працевлаштування є ризиковою?
Злочин «торгівля людьми» зазвичай прихований. Його жертви не хочуть згадувати й переповідати пережиті ними жахіття. І все-таки постраждалим жінкам психологічно дещо простіше, ніж чоловікам, розповісти, що з ними сталося. А постраждалих чоловіків, стає дедалі більше, але вони соромляться звертатися до спеціальних служб.
Серед постраждалих не лише молодь. Тут немає вікових обмежень. У бродяжництво та жебракування, наприклад, втягують як дітей, так і літніх людей.
Як правило, злочин починається з того, що торгівці людьми пропонують своїм майбутнім жертвам привабливі можливості працевлаштування. У багатьох випадках особа дізнається про дійсні «умови договору» лише після своєї появи в місці призначення, коли в неї відбирають паспорт, вдаються до фізичного та психічного насильства щодо неї, вимагають відробити гроші, витрачені на оформлення документів, віз та проїзних квитків.
Відповідно до сучасного визначення «торгівлі людьми» вона визначається і без ознаки перетинання державних кордонів. Адже є велика кількість випадків «внутрішньої» торгівлі людьми, що відбувається під час переміщення людей з одного регіону в інший у межах однієї країни. Такі особи страждають від насильства не менше тих, кому доводиться перетинати кордон.
Законодавство у сфері протидії торгівлі людьми
Оскільки торгівля людьми визнана міжнародною проблемою, вона не може бути розв’язана на рівні однієї України. Така боротьба потребує і національних, і міжнародних спільних дій та співробітництва – необхідно об’єднаними зусиллями перервати цей ланцюг насильства.
Міжнародне законодавство
Для протидії торгівлі людьми й нелегальній міграції з України наша держава повністю приєдналась до міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з торгівлею людьми і з дискримінацією жінок. Серед них:
– Конвенція ООН 1949 року про боротьбу з торгівлею людьми й експлуатацією проституції третіми особами, яка значно розширила коло дій, що вважаються злочинними у сферах торгівлі людьми та сексуальної експлуатації;
– Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, шоста стаття якої вимагає від держав прийняття та виконання відповідних законів, що сприятимуть припиненню всіх видів торгівлі жінками;
– Декларація ООН про подолання насильства над жінками, в якій продаж жінок, їх експлуатація та примус до проституції чітко названі видом насильства проти жінок, який держави зобов’язані викорінювати.
Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності і Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлею людьми. Цими документами визначено основні поняття торгівлі людьми, окреслено коло суспільно небезпечних діянь, які підлягають обов’язковій криміналізації, передбачено основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.
Національне законодавство
Оцінюючи зусилля України в боротьбі з торгівлею людьми, необхідно зазначити, що наша держава однією з перших у Європі ухвалила закон про кримінальну відповідальність за здійснення зазначеного злочину.
Так, ключовими актами у національному законодавстві, що діє у сфері протидії торгівлі людьми є Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України “Про протидію торгівлі людьми”, Закон України “Про охорону дитинства”, Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” тощо.
Також пропонуємо переглянути корисні матеріали із протидії торгівлі людьми:
- Аналіз судової практики з питань застосування законодавства України щодо протидії торгівлі людьми;
- Дослідження з питань міграції та торгівлі людьми: Україна, Молдова, Білорусь та Грузія, 2019;
- Про питання сучасного рабства крізь призму кіно.
Як протидіяти торгівлі людьми та як допомогти жертвам такого злочину?
Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів.
Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини в сучасному світі вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти та громадськості кожної країни.
Міністерство соціальної політики визначено національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми, та, відповідно до своїх повноважень, здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади, проводить інформаційно – просвітницькій акції, забезпечує встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми та надання допомоги таким особам.
Та попри все, проблема торгівлі людьми не може бути розв’язана на рівні однієї інституції: нові виклики та загрози вимагають консолідації – як зусиль інституцій на державному рівні, так і зусиль кожного з нас.
Тому дуже важливим завданням сьогодення є підвищення поінформованості громадськості про цю глобальну проблему, заохочення людей активно допомагати і протидіяти цьому злочину. Однією із функцій системи надання безоплатної правової допомоги – є правопросвітництво, в тому числі з питань протидії торгівлі людьми. У цьому напрямку зокрема проводяться роз’яснювальні заходи для населення, консультування громадян, круглі столи, практичні семінари з дотичними до питання установами, а також навчання та підвищення кваліфікації фахівців, долучених до надання правової допомоги. Зокрема шляхом підготовки інформаційних матеріалів, розміщених на довідково-інформаційній платформі «WikiLegalAid»:
Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми
Одноразова матеріальна допомога особам, які постраждали від торгівлі людьми
Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми
Кожен із нас повинен усвідомлювати персональну відповідальність за власне життя і безпеку, бути обачним і обережним та не погоджуватися на сумнівні пропозиції щодо працевлаштування.
Кожен постраждалий має право на допомогу!
У Законі України «Про безоплатну правову допомогу» до переліку категорій, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, не входять особи, що постраждали від торгівлі людьми. А тому такі особи мають право на БВПД на загальних засадах, тобто виходячи з їхніх доходів, або належності до пільгових категорій.
Проте, первинну правову допомогу може отримати кожен.
Також в Україні безкоштовну та конфіденційну консультацію з питань протидії торгівлі людьми можна отримати, звернувшись на Національну безкоштовну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0 (800)-505-501 (зі стаціонарних телефонів) та «527» (для абонентів Київстар, Vodafone UA, Life).
Окрім того, можна звернутися на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації за номером телефону 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного). Гаряча лінія організована та діє з 1997 року завдяки ГО “Ла Страда – Україна”.
Пам’ятайте!
Потрапити у пастку торгівців людьми можна не лише за кордоном, а й у межах своєї країни! Володіння інформацією і її усвідомлення, інформування та підвищення рівня обізнаності населення щодо проблеми торгівлі людьми, поширення важливої інформації про цю проблему допоможе уникнути цієї небезпеки.