Однією з найактуальніших проблем сучасної школи є цькування (булінг) однолітків.
Булінг є поширеним явищем, але не всі вчителі мають навички розпізнавання його проявів, стратегії поведінки у конфлікті, профілактики та протидії булінгу.
Булінг має місце не тільки у горизонтальних відносинах тобто відносинах між школярами в освітньому процесі, але й у вертикальних відносинах, тобто відносинах між школярами та вчителями, між батьками й навіть між учителями, а жоден з учасників освітнього процесу не володіє навичками ненасильницького виходу з конфлікту, зокрема стратегіями мирного вирішення конфлікту та співпраці у подоланні його наслідків.
В свою чергу школи прагнуть створити безпечне середовище як для школярів, так і для вчителів (адже останні також стають жертвами цькування дітей), для чого проводять різного роду просвітницькі заходи для школярів, під час яких розповідають про булінг, а саме: що це, його види, хто є його сторонами, як реагувати на нього тощо.
Але інформація щодо подається подобним чином є безсистемною, оскільки, організація та проведення таких заходів пов’язана, наприклад, зі спалахом прояву булінгу в одному з закладів освіти регіону, або ж проводиться, наприклад, у рамках всеукраїнської акції “16 днів проти насильства” тощо, тоді як булінг є щоденним явищем у житті школи.
Вчитель є однією з ключових фігур у протидії такому явищу як булінг, оскільки він щодня спостерігає за поведінкою дітей і має можливість відслідкувати та оцінити психологічний “клімат” у класі.
Частіше вчителі обирають наступну стратегію поведінки:
- пасивне спостереження й сподівання, що проблема вирішиться сама собою;
- замовчування проявів булінгу і навіть приховування його наслідків задля збереження репутації школи або себе;
- пристосування до проявів булінгу з пропозиціями жертвам ігнорувати агресію, від якої вони потерпають;
- формалізації протидії булінгу, що зумовлює зведення профілактики та протидії булінгу виключно до “профілактичних” бесід зі школярами, які не сприяють розв’язанню конфліктної ситуації, а іноді й сприяють її загостренню.
Метою проєкту є попередження проявів насильства та агресії серед учасників освітнього процесу.
Завданням проєкту є:
- розвинути навички роботи працівників загальноосвітніх навчальних закладів та дотичних до роботи з навчальними закладами спеціалістів в конфліктних ситуаціях;
- збільшити обсяг знань школярів та працівників загальноосвітніх навчальних закладів та дотичних до роботи з навчальними закладами спеціалістів про булінг та передбачену законодавством відповідальність;
- заохотити школярів та працівників загальноосвітніх навчальних закладів та дотичних до роботи з навчальними закладами спеціалістів до активних дій проти булінгу;
- покращити соціальні навички, у тому числі навички емпатії, школярів та працівників загальноосвітніх навчальних закладів та дотичних до роботи з навчальними закладами спеціалістів, які слугують основою їх міжособистісних взаємин на всіх стадіях життя.
Від усієї команди правового клубу PRAVOKATOR.Одеса хочемо щиро подякувати команді онлайн-видання Folgа’ за співпрацю, висвітлення статті щодо подолання булінгу у шкільному середовищі та її чудове оформлення!
Зацікавленість самих різних сторін, організацій, ЗМІ, видань тощо тематикою булінгу та висвітлення інформації щодо протидії такому явищу також є частиною комплексного підходу до його подолання, адже про проблему говорять вголос.
Щиро дякуємо усій команді Folgа’ та окремо Ларисі Кояві за легку інтерпретацію такого складного питання та комунікацію з командою правового клубу і респондентами!
Будемо раді і надалі співпрацювати у напряму просвітництва!)
Стаття «ПРАВОВОЙ КЛУБ «PRAVOKATOR»: КАК СПРАВИТЬСЯ С БУЛЛИНГОМ В ШКОЛЕ», Folga ‘- онлайн-видання.