Назад до всіх новин

WHO IS WHO? «Розмежування підслідності між органами правопорядку»

04 Вересня 2019

04 вересня 2019 року у правовому клубі PRAVOKATOR.Харків відбулась публічна дискусія «Розмежування підслідності між органами правопорядку». Яким чином можуть виникати спори про підслідність розбирали учасники дискусії.

Директор Харківського територіального управління НАБУ зазначив, що посада детектива є новою для України та поєднує функції оперативного працівника та слідчого. У структурі НАБУ створено Управління аналітики та обробки інформації, аналогів якому в Україні немає. Аналітики, як і детективи, мають доступ та використовують у роботі основні державні реєстри та бази даних – на сьогодні їх понад 100. Вже через 8 місяців з моменту створення Бюро було розпочато перші розслідування.

Також, Юрій Кравченко підкреслив факт того, що до Харківського територіального управління НАБУ  надходить багато звернень, які не відносяться до їх підслідності, тому було проведено інформування для детального роз’яснення з якими заявами потрібно звертатись саме до них.

Спікерами було розмежовано хто та якими злочинами займається, а саме:

Денис Шингарьов, слідчий першого слідчого відділу (Відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві доповів про те, які злочини підслідні НАБУ.

Адвокат Дмитро Остапенко виступив із доповіддю, у які роз’яснено яким чином можуть виникати спори про підслідність, серед яких було:

  • Корупційна складова – випадки, коли розслідуються злочини не своєї підслідності «на замовлення», або з метою отримати неправомірну вигоду
  • «Вислуга» перед керівництвом для здобуття собі суспільного схвалення
  • Політична складова

Діяльність всіх зазначених органів, в тій чи іншій мірі направлена на боротьбу із корупцією. Саме тому присутніми було окреслено про можливі способи боротьби, серед яких:

  1. Масове надсилання скарги на Генерального прокурора, з метою фіксації порушень, та звернення його уваги на наявну проблематику – на стадії до повідомлення про підозру
  2. Заява про корупційне правопорушення до структурних підрозділів, відповідальних за внутрішню безпеку у відповідному органі.
  3. Заявляти клопотання прокурору вищого рівня (в т.ч. Генеральному прокурору) щодо визначення правильної підслідності – після повідомлення про підозру
  4. Під час розгляду слідчим суддею клопотань, та судового розгляду– вказувати на недопустимість доказів, внаслідок зібрання неуповноваженим органом (обов’язково в письмовому вигляді) – після повідомлення про підозру

Під час дискусії присутні мали можливість задати запитання спікерам. Також запитання могли задати онлайн глядачі прямої трансляції на сторінці правового клубу у мережі Facebook.