Встановлення в судовому провадженні факту народження особи. Документування осіб ромської національності

Процедура встановлення в судовому порядку факту народження особи є одним із засобів на шляху отримання людиною надважливого документа – свідоцтва про народження. Цей документ є необхідною передумовою для повного документування особи, що включає подальше отримання ID картки або спеціального статусу. Лише належним чином документована особа може реалізувати свої соціальні й політичні права, укладати правочини та має змогу вести загальноприйнятий спосіб життя.

За неофіційними оцінками міжнародних організацій і громадських об’єднань, а також відповідно до звіту Європейської комісії проти расизму та нетерпимості  чисельність ромської національної меншини в Україні може становити від 200 тис до 400 тис осіб. Проблемою є відсутність у деяких представників ромської національної меншини документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Частка таких осіб за різними оцінками становить від 4 до 8 відсотків загальної чисельності ромської національної меншини.

Що потрібно знати юристу та адвокату, щоб встановити факт народження особи у судовому провадженні, а також, які особливості документування осіб ромської національності? Саме про це говорили з експертами під час вебінару. 

Також були обговорені наступні питання:

1. Основні напрямки роботи УВКБ ООН та МФОЗНС «Регіон Карпат» в частині документування осіб без громадянства та осіб під ризиком безгромадянства.
2. Юридична допомога особам ромської національності, які є особами без громадянства та особами під ризиком безгромадянства. З якими правовими проблемами стикаються ромські нацменшини (особи без громадянства, під ризиком безгромадянства) під час їх документування. Шляхи їх вирішення.  
3. Особливості встановлення факту народження та інших пов’язаних з ними юридичних фактів в судовому порядку для реєстрації народження. Досвід та проблематика.
4. Реалізація повноважень центрів з надання БВПД щодо надання правової допомоги особам, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

Спікери:

• Роман Бігунець, адвокат, менеджер проекту “Захист біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства” (у частині роботи з особами без громадянства в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій області) під мандатом УВКБ ООН.
• Наталія Чорій, адвокатка МФОЗНС “Регіон Карпат” NEEKA в проекті “Захист біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства”.
• Марія Рішко, кандидат юридичних наук, правовий аналітик МФОЗНС “Регіон Карпат” NEEKA в проекті проекту “Захист біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства”.

Категорії осіб, які є під ризиком безгромадянства дивіться в інфографіці.

“У разі відсутності документів з фотокарткою/відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, які були зазначені заявником.” – зазначив спікер Роман Бігунець.

Свідками можуть бути дієздатні один із членів сім’ї особи (у тому числі колишня дружина/чоловік), близька особа або сусід, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов’язковому пред’явленню. Для підтвердження того, що особа є членом сім’ї або близькою особою, подаються документи, що посвідчують відповідні факти (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження, рішення суду та інші документи). У разі відсутності зазначених документів такі відомості перевіряються за наявними даними державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Для підтвердження зареєстрованого місця проживання сусіди особи подають довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації в установленому законодавством порядку, або витяг з реєстру територіальної громади, а у разі їх відсутності такі відомості перевіряються за наявними даними відомчої інформаційної системи ДМС або за відомостями, внесеними до документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує спеціальний статус.

За результатами опитування свідків складається акт встановлення особи за формою, визначеною МВС. У разі встановлення працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС факту невідповідності відомостей, що містяться в документах, поданих заявником та/або свідками, відомостям, що містяться в наявних обліках ДМС, інших державних та єдиних реєстрах, інших інформаційних базах, що перебувають у власності держави, процедура встановлення особи не проводиться.

Встановлення у судовому провадженні факту народження особи  

Причини відсутності в осіб будь-яких документів, що підтверджують їх особу, реєстрацію їх народження, чи сам факт народження у закладі охорони здоров’я:

• Невірні дані матері у медичному свідоцтві про народження дитини у зв’язку з відсутністю у матері паспорта громадянина України чи будь-яких інших документів, що посвідчують її особу на момент народження дитини у медичному закладі;
• Відсутність документів, що посвідчують особу матері при реєстрації народження;
• Народження дитини поза медичним закладом (або за кордоном) та подальше не виготовлення документі у строки;
• Умисна не реєстрація дитини в органах ДРАЦС;
• Відсутність паспортного документа у повнолітньої особи, під час реєстрації її народження в органах ДРАЦС;
• Народження дитини на тимчасово окупованій території України.

  Підстави державної реєстрації народження дивіться в інфографіці.

“У випадку народження дитини жінкою без документів, що посвідчують особу, або яка є громадянкою іноземної держави чи особою без громадянства, що тимчасово перебуває на території України на кожний випадок народження живої дитини, яка народилась у терміні вагітності 22 тижні вагітності та більше заповнюється Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о).” – зазначила спікерка Наталія Чорій.

На період дії воєнного стану на території України для забезпечення реєстрації народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану медичні працівники закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, які надавали допомогу при пологах, здійснювали перший медичний огляд новонародженого або проводили перший медичний огляд породіллі після пологів, у тому числі поза закладом охорони здоров’я, без можливості подальшого транспортування породіллі та новонародженого до відповідного надавача медичної допомоги або за умови її відмови від такого транспортування в обставинах підвищеної загрози життю та здоров’ю, на кожний випадок народження живої дитини заповнюють Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о).

За умови відсутності можливості заповнення медичним працівником Медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о) медичний працівник зобов’язаний на кожний випадок народження живої дитини виписати довідку довільної форми у двох примірниках без проставляння печатки. Така довідка виписана у період дії воєнного стану вважається документом, що підтверджує факт народження дитини та прирівнюється до заповненого Медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о).

Підстави звернення до суду із заявою про встановлення факту народження:

• При відсутності підстав для державної реєстрації народження, така реєстрація здійснюється за рішенням суду про встановлення факту народження такою жінкою.
• У разі досягнення дитиною шістнадцяти років і більше за відсутності паспорта громадянина України.

Перелік необхідних доказів дивіться в інфографіці.

Особливості надання правової допомоги таким категоріям осіб.

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу мають особи, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, з питань встановлення у судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.

Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа повинна подати документи, що підтверджують її належність до цієї вразливої категорії осіб.

Підтверджуючими документами осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України для отримання БВПД є: 

• копія ухвали суду про відкриття провадження у цивільній справі про встановлення факту, що має юридичне значення, пов’язаного з оформленням та видачею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, 
• рішення територіального підрозділу Державної міграційної служби України про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України.

“Підставою для відмови у наданні безоплатної вторинної правової допомоги особам, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є відсутність підтверджуючого документа про належність до цієї вразливої категорії осіб.” – підсумувала спікерка Марія Рішко.

Більше інформації про встановлення у судовому провадженні факту народження особи, а також документування осіб ромської національності, дивіться у відео на youtube каналі правових клубів PRAVOKATOR:  

Автор: Альона Берелет, юристка правового клубу PRAVOKATOR