В правовому клубі PRAVOKATOR.Львів відбувся тренінг “Правове представництво шукачів захисту: актуальні справи” для адвокатів, які співпрацюють з системою БПД.
Починаючи з 2011 року, Україна пропонує два види захисту тим, хто втік від переслідування та війни зі своїх країн і шукає притулку в Україні: статус біженця та додаткового захисту. Однак рівень визнання біженців низький. Профільним нормативно-правовим актом, який регулює це питання є Закон України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”. Згідно цього Закону:
Біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Особа, яка потребує додаткового захисту – особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань.
Цікаво, що Законом передбачено також статус “особи, які потребують тимчасового захисту“. Це іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження. Проте жодна людина не отримувала тимчасовий захист з часів введення такої форми захисту.
За даними Державної міграційної служби кількість осіб, яких визнано біженцями станом на кінець 2020 року становила 1273, а осіб, які потребують додаткового захисту – 887. За країнами походження – найбільша кількість з Афганістану, Сирії, Росії та Вірменії.
За результатами тренінгу учасники дізналися про:
- процедуру надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту,
- досудовий розгляд справ шукачів захисту,
- особливості правового представництва шукачів захисту та оскарження негативних рішень ДМС України на прикладі конкретних справ,
- особливості оскарження рішення про видачу (екстрадицію) шукачів захисту.
Під час практичних завдань в рамках групової роботи учасники опанували теоретичні знання набуті під час першої половини навчання.
Тренери:
- координатор з посилення потенціалу БФ «Право на захист» Ганна Хіцевич,
- адвокат БФ «Право на захист» Олександра Журко,
- адвокат БФ «Право на захист» Світлана Бутенко.
У тренінгу взяли участь 18 адвокатів з Волинської, Львівської, та Харківської областей. Захід організований Благодійною організацією “Право на захист” спільно з Координаційним центром з надання правової допомоги.
