10 червня 2021 року у правовому клубі PRAVOKATOR.Львів відбувся круглий стіл “Іпотечні правовідносини: від теорії до практики”. Захід організовано у партнерстві з Західним міжрегіональними управлінням Міністерства юстиції (м.Львів). Іпотека відіграє значну роль у ринкових відносинах, а також сприяє підвищенню стабільності цивільно-правового обороту. Сьогодні іпотечні правовідносини розвиваються і перебувають на стадії реформування.
До участі у заході були запрошені представники системи БПД Львівщини, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці.
Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про іпотеку» та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Іпотека має велике економічне та соціальне значення та слугує важливою зв’язною ланкою надходження капітальних вкладів у різні галузі економіки, а також надає можливість реалізувати та забезпечити потреби населення в житловій та кредитно-договірній сферах. Як фінансово-кредитний інструмент іпотека об’єднує у собі регулювання цивільно-правових, адміністративних та процесуальних відносин. Окрім того, інститут іпотеки є найбільш ефективним та дієвим механізмом забезпечення виконання зобов’язання. Завдяки застосуванню іпотеки кредитор отримує матеріальні гарантії щодо виконання зобов’язання боржником. При цьому реальна загроза втрати нерухомого майна, що має значну економічну вартість і характеризується стабільністю ціни та тенденцією до її підвищення у цивільному обороті, є додатковим стимулом для виконання його боржником. Іпотека відіграє значну роль у ринкових відносинах, а також сприяє підвищенню стабільності цивільно-правового обороту. Сьогодні іпотечні правовідносини постійно розвиваються і перебувають на стадії реформування. Запорукою розвитку іпотечних правовідносин є наявність адекватного законодавства, яке повинно захищати інтереси як кредитора, так і позичальника та стимулювати для подальшого розвитку та вдосконалення іпотечних відносин у цивільному обороті. Відповідно до законодавства України, іпотека визначається як вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.
Учасники обговорили актуальну судову практику, зокрема модератор заходу Віталія Шепега звернула увагу на Постанову Верховного Суду у складі Об’єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 756/15538/15-ц «Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов’язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п’ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Оскільки Законом України «Про іпотеку» не передбачено таких підстав для припинення іпотеки, як витребування майна від добросовісного набувача або відсутність згоди власника на передачу нерухомого майна в іпотеку, тому такі підстави не припиняють основне зобов’язання та не є самостійною підставою для припинення іпотеки»
Відтак, під час заходу присутні ділились досвідом щодо практичних моментів, проблематикою розгляду іпотечних спорів, виконання рішень судів, оскарження реєстраційних дій, а також щодо надання правової допомоги в частині іпотечних правовідносин.
Під час дискусії було піднято низку актуальних питань, які необхідно врегулювати на законодавчому рівні, оскільки на даний час мають місце колізії щодо правильного застосування норм законодавства в практичній діяльності.
