Цивільний процес в умовах воєнного стану

Ми всі зараз живемо в період воєнного стану. Судочинство працює в цих умовах, як і система надання безоплатної правової допомоги, як складова доступу до системи правосуддя. Доступ до правосуддя, особливо в воєнний час має велике значення для всього суспільства.

Однак, на практиці постійно виникають проблемні питання, які стосуються територіальної підсудності судових справ, забезпечення присутності сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі, право на отримання інформації, гласність та відкритість судових процесів, а також питання щодо поновлення процесуальних строків. Щоб допомогти правникам більш детально ознайомитися з цивільним судочинством в умовах воєнного стану, правовим клубом PRAVOKATOR.Дніпро проведено вебінар з Дмитром Луспеником, суддею Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, секретарем Пленуму Верховного Суду, кандидатом юридичних наук, доцентом, заслуженим юристом України, у якому взяли участь близько 100 юристів системи БПД та адвокатів.

Під час вебінару обговорювали такі питання:

• Яким чином дізнатись про зміни територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану?
• Можливості дистанційної участі в судовому засіданні під час воєнного стану?
• Як забезпечити право учасників справи отримувати інформацію у справі?
• Чи є воєнний стан поважною причиною пропуску процесуальних строків?

“Закон України “Про правовий режим воєнного стану” регулює повноваження судів, що не можуть бути припинені внаслідок воєнного стану, а також визначає, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. За період дії воєнного стану суди України ухвалили приблизно 1  млн судових рішень. За період з 24.02.2022 по 15.06.2022 Касаційний цивільний суд Верховного Суду ухвалив 6075 судових рішень” – зазначає спікер Дмитро Луспеник.

Законопроєктом № 7316 запропоновано внести зміни до ЦПК щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану, зокрема такі:

• запровадити розгляд цивільних справ в порядку письмового провадження в судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій (без виклику учасників справи та без проведення судового засідання на підставі наявних у суду матеріалів);
• зміни до порядку судових викликів та повідомлень під час воєнного або надзвичайного стану (учасників справи та інших учасників судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі, про вчинення відповідної процесуальної дії повідомлятимуть будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації (телефонограма, СМС повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо), а також через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України; учасник справи повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням – належне повідомлення);
• шістдесяти денний строк підготовчого провадження може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду, а розгляд справи по суті суд має розпочати не пізніше ніж через шістдесят днів після встановлення факту повідомлення учасників справи про розгляд справи та встановлення обставин можливості сторін взяти участь у розгляді справи. В умовах воєнного чи надзвичайного стану підготовче провадження та розгляд справи по суті має бути мають бути проведені протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи;
• справи, розгляд яких здійснюється в порядку загального провадження, можуть бути розглянуті судом без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, за виключенням подачі стороною клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження в приміщенні суду;
• учасники справи, їх представники можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи;
• в разі виникнення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров’ю та безпеці учасників судового процесу, зазначені учасники судового процесу можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника судового процесу здійснюється із застосуванням електронного підпису;
• у разі неможливості здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання. Секретар судового засідання може вести протокол засідання у режимі відеоконференції (дистанційно);
• якщо неможливо забезпечити вручення судового рішення учасникам справи, такі учасники повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади;
• коли запроваджено воєнний чи надзвичайний стан, в суді апеляційної інстанції справа може розглядатися без повідомлення учасників справи; усі апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження); апеляційні скарги мають бути розглянуті протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи;
• суд поновлює процесуальні строки, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з, дією воєнного або надзвичайного стану. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, а також продовжити процесуальний строк;
• справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до введення воєнного чи надзвичайного стану, розглядаються з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом для розгляду справ під час дії воєнного або надзвичайного стану.

“Цей законопроєкт на 90% співпадає з пропозиціями, які були надані суддями Верховного Суду, тільки не була підтримана пропозиція щодо дистанційного правосуддя. Тож, дистанційна форма правосуддя не передбачена, а дистанційна участь у судовому процесу передбачена. Тобто  учасники судового процесу на підставі судового рішення можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції”- зауважив Дмитро Луспеник.

Електронний суд

Електронний суд — це підсистема Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), яка має забезпечувати обмін процесуальними документами між судом і учасниками справи. Останні мають обов’язково зареєструватися в електронному кабінеті, отримавши таким чином офіційну адресу. Лише за умови офіційної реєстрації та наявності КЕП суд прийматиме подані електронні документи.

Варіанти подання заяв: 

1) надіслати паперові документи поштою; 

2) надіслати електронні документи, засвідчені КЕП, попередньо зареєструвавшись в електронному суді і створивши електронний кабінет з офіційним e-mail (постанова ВП ВС від 03.06.2021 у справі № 9901/82/21, провадження № 11-143заі21 та окрема думка 5 суддів ВП ВС).                          

Позиція Касаційного цивільного суду Верховного Суду (далі КЦС ВС) під час війни. Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов’язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22).

Актуальна судова практика

– Справи, які не підлягають розгляду в судах у порядку будь-якого виду судочинства

• про визнання протиправними дій прокурора щодо утримання матеріалів кримінального провадження та використання ним цих матеріалів на власний розсуд із затримуванням розгляду справ за скаргами, поданими в порядку статті 303 КПК України, та про відшкодування моральної шкоди, завданої цими діями прокурора (постанова ВП ВС від 13.06.2018 у справі № 454/143/17);
• про оскарження акта про порушення правил користування електричною енергією, який не встановлює для споживача будь-яких обов’язків і є різновидом претензії (постанова ВП ВС від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц);
• про визнання незаконними пов’язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов’язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства (постанова від 21.11.2018 у справі № 757/43355/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 295/7631/17);
• про зобов`язання усунути особу від прав на передбачені статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільги для члена сім`ї загиблого військовослужбовця (постанова ВП ВС від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц);
• до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та Фонду про визнання правочину позивача з третьою особою дійсним (постанова ВП ВС від 18.09.2019 у справі № 638/17850/17);
• вимоги про заборону на майбутнє видавати розпорядження щодо витребування в учасників бойових дій заяв на отримання разової грошової допомоги (постанова ВП ВС від 28.04.2020 у справі № 607/15692/19);
• вимоги, ініційовані з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим (постанова ВП ВС від 30.06.2020 у справі № 333/6816/17);
• вимоги щодо визнання незаконною нотаріальної дії з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (постанова ВП ВС від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц) та інші. 

– Зловживання процесуальними правами 

На сьогодні судова практика щодо застосування новел процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами є позитивною. ВС буде повною мірою підтримувати намагання суддів протидіяти зловживанню процесуальними правами, звичайно, якщо при цьому не порушуються засадничі принципи цивільного процесу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Постанова КЦС ВС від 26.01.2022 у справі № 127/23611/20: вперше подана заява про роз’яснення судового рішення є процесуальним правом учасника справи і не зазначено в ч. 2 ст. 44 ЦПК як дія, яка суперечить завданням цивільного судочинства.

• подання скарг на судове рішення, яке не підлягало оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (постанови ВП ВС: від 29.05.2019 у справі № 219/10010/17; від 07.11.2018 у справі № 530/1730/16-ц; від 17.04.2019 у справі № 751/7099/17; від 20.06.2019 у справі № 530/725/18; від 11.09.2019 у справі № 757/64933-17-ц; від 04.11.2019 у справі № 497/1094/15-ц; від 09.09.2020 у справі № 551/434/19); КЦС ВС від 04.03.2020 у справі № 760/4569/18; 
• подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (постанова ВС  від 02.09.2019 у справі № 367/5934/17-ц);
• подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (постанови ВС: від 11.09.2019 у справі № 757/64933/17-ц, від 23.10.2019 у справі № 686/2030/15-ц);
• необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою (постанова ВП ВС: від 07.08.2019 у справі № 757/43800/18-ц;  постанова ВС від 19.11.2019 у справі  № 736/85/18-ц);
• укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі;
• використання нецензурної лексики (постанова ВП ВС від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц).

– Подання електронних доказів  

• Форми електронних доказів (постанова ВС від 29.01.2021 у справі № 922/51/20);
• Засвідчення електронних доказів (постанова ВС від 23.09.2021 у справі № 910/17662/19);
• Роздруківка електронного листування (постанови ВС від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18);
• Роздруківки інтернет-сторінок (веб-сайтів) (постанови ВС від 07.07.2021 у справі № 587/2051/18; від 13.01.2021 у справі № 264/949/19);
• Скріншоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з viber (постанова ВС від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19);
• Оцінка електронних доказів (постанови ВС від 21.03.2019 у справі № 568/879/17; від 18.06.2021 у справі № 234/8079/20);
• Використання Єдиного державного реєстру судових рішень (постанови ВС від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18; від 24.06.2021 у справі № 640/10263/19).

Більше корисної інформації та практичних кейсів з питань цивільного процесу в умовах воєнного стану — дивіться у записі вебінару на youtube каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR: