Нові розміри мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму та соціальних виплат
1 січня 2023 року набрав чинності Закон про Держбюджет, яким встановлено основні показники та мінімуми на поточний рік:
- мінімальна зарплата: у місячному розмірі — 6700 грн (у погодинному розмірі — 40,46 грн);
- прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 грн.
Відповідно змінилися й розміри інших соціальних виплат, що залежать від розміру прожиткового мінімуму.
Пенсії
- мінімальна пенсія за віком – 2093 грн;
- максимальна пенсія за віком – до 20 920 грн
Допомога по догляду за дітьми
- мінімальний розмір аліментів для дітей до 6 років – 1136 грн, а для дітей від 6 до 18 років – не менше 1416,5 грн. Мінімальний рекомендований розмір аліментів становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей до 6 років – 2272 грн, а від 6 до 18 років – 2833 грн;
- допомога по вагітності та пологах – 100 % середньомісячного доходу, але не менше 25 % від прожиткового мінімуму, тобто не менше 671 грн;
- допомога одиноким матерям: з дітьми до 6 років – 2271 грн, з дітьми до 18 років – 2833 грн, з дітьми до 23 років – 2684 грн;
Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
- для працездатних – 1207 грн;
- для тих, хто не працює, та осіб з інвалідністю – 2093 грн;
- для дітей до 6 років – 2953 грн;
- для дітей до 18 років – 3682 грн;
- для дітей до 23 років (за умови навчання) – 3489 грн.
Індексація зарплати
Законом про Держбюджет передбачено на 2023 рік зупинення дії Закону про індексацію доходів населення. Відповідно нараховувати індексацію щодо зарплати у 2023 році вже не потрібно. Ця норма працює з 1 січня 2023 року. Тож востаннє проводити індексацію потрібно було у грудні 2022 року.
Об’єднання ФСС та ПФУ
1 січня 2023 року набрав чинності Закон № 2620 щодо об’єднання Фонду соцстраху та Пенсійного фонду в одну структуру. 21 жовтня Президент підписав Закон № 2620-IX “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (нова редакція) та інших законодавчих актів України”. Закон прийнято з метою зміцнення фінансової стійкості та поліпшення надання страхових виплат в системі державного соціального страхування.
З 1 січня 2023 р. виплати за “лікарняними” здійснюватиме ПФУ: що треба знати роботодавцям
З 1 січня 2023 року уповноваженим органом в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є Пенсійний фонд України.
Це передбачено Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 21.09.2022 р. № 2620-IX, постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” від 02.12.2022 р. № 1350.
До 1 січня 2023 року |
З 1 січня 2023 року |
Хто приймає рішення про виплату “лікарняних”? | |
Комісія соцстрахування на підприємстві | Роботодавець або уповноважені ним особи |
Термін розгляду “лікарняних” та прийняття рішення про виплату | |
10 днів – з дня надходження “лікарняного” по тимчасовій непрацездатності до роботодавця (днем надходження вважається восьмий день після закриття “лікарняного”);
10 днів – з дня надходження до роботодавця “лікарняного” по вагітності та пологах (днем надходження вважається восьмий день після відкриття “лікарняного”); 5 днів – повідомлення працівника про відмову в оплаті. |
10 днів – з дня надходження “лікарняного” по тимчасовій непрацездатності до роботодавця (днем надходження вважається восьмий день після закриття “лікарняного”);
3 дні – з дня надходження до роботодавця “лікарняного” по вагітності та пологах (днем надходження вважається восьмий день після відкриття “лікарняного”); 5 днів – повідомлення працівника про відмову в оплаті. |
Спосіб подання заяв-розрахунків | |
– онлайн за допомогою клієнтського спеціалізованого програмного забезпечення;
– на паперових носіях до відділень робочих органів виконавчої дирекції ФССУ |
– в електронному вигляді через особистий кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України;
– на паперових носіях до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України |
Фінансування страхувальників | |
ФССУ протягом 10 днів після надходження заяви-розрахунку | Пенсійний фонд України протягом 3 днів централізовано на окремі поточні рахунки, відкриті страхувальниками в установах банків для зарахування страхових коштів, після надходження заяви-розрахунку |
Хто проводить перевірки страхувальників? | |
Робочі органи виконавчої дирекції ФССУ | Територіальні органи Пенсійного фонду України |
Правила нарахування виплат за “лікарняними” залишилися ті ж самі: відсоток середньої заробітної плати застрахованої особи залежно від тривалості страхового стажу. Механізм визначення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням також не зазнав суттєвих змін.
Зокрема, заробітна плата для оплати “лікарняного” обчислюватиметься шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку) зарплати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. При цьому перелік поважних причин, які враховуються під час розрахунку, розширено.
Зміни застосовуватимуться до “лікарняних”, відкритих після 1 січня 2023 р. Ті “лікарняні”, які почались в 2022 р. і продовжились в 2023 р., розраховуватимуться за старими правилами.
Нові відпустки без збереження зарплати
1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування місцевої та добровільної пожежної охорони» від 16.11.2022 р. №2750-IX, яким внесено зміни до КЗпП і Закону про відпустки, а також до ще низки трудових нормативно-правових актів.
Тепер відпустки без збереження зарплати в обов’язковому порядку надаються (новий п. 19) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року, — тривалістю до 5 календарних днів щороку, а членам добровільних формувань цивільного захисту — тривалістю до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту.
Законом також визначено, що на період залучення членів пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони до гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, проходження підготовки, перепідготовки за ними зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата за основним місцем роботи.
Даний матеріал підготовлено мережею правових клубів PRAVOKATOR у співпраці з Анною Оржеховською, адвокаткою з трудового права