Однією із найпоширеніших форм порушення прав людини є домашнє насильство. Домашнє насильство в умовах воєнного стану, на жаль, залишається поширеним явищем, і є більш небезпечним, ніж у мирний час. Постраждалими від домашнього насильства можуть бути, як жінки, так і чоловіки, а також діти незалежно від статі.
Детально про домашнє насильство, його види, відповідальність та способи захисту й шляхи отримання правової допомоги, розповідає Ольга Вуколова, завідувачка сектору «Великомихайлівське бюро правової допомоги» Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Чим відрізняється конфлікт від насильства?
Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій усіх осіб, що залучені до конфлікту. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але так стається не завжди.
Насильство – результат свідомих дій кривдника, які можуть бути підкріплені агресією та бажанням завдати шкоди, а не прагненням вирішити конфліктну ситуацію.
Які існують види домашнього насильства, дивіться в інфографіці.
Яка відповідальність чекає на кривдника?
Відповідно до законодавства України особи, які вчинили домашнє насильство, несуть адміністративну, кримінальну чи цивільно-правову відповідальність.
Адміністративна відповідальність передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Так, за вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі, тобто застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо, тягне за собою:
- накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн),
- або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин,
- або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Повторне вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення таких дій, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-680 грн) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Дії кримінального характеру, пов’язані з домашнім насильством, можуть бути кваліфіковані за однією зі статей Кримінального кодексу України. Це може бути, зокрема, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, погроза вбивством, зґвалтування тощо. Найбільш тяжким злочином даної категорії є умисне вбивство.
За умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, кривдник буде каратись громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Слід зазначити, що крім притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності до особи, яка вчинила домашнє насильство, можливе застосування також заходів цивільно-правової відповідальності, які полягають в необхідності відшкодування потерпілому завданої моральної та матеріальної шкоди, а саме: компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.
Які існують інструменти для захисту від кривдника?
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника – виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків, у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Обмежувальним приписом встановлюються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього таких обов’язків:
- заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
- усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Як отримати безоплатну вторинну правову допомогу?
Право на отримання як первинної, так і вторинної безоплатної правової допомоги мають усі потерпілі від домашнього насильства. Особи, що постраждали від домашнього насильства можуть звертатися до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та надати документ, який підтверджує її належність до суб’єкта права на БВПД. Приклади документів, з якими потрібно звертатися за безоплатною вторинною правовою допомогою дивіться в інфографіці.
“На жаль далеко не всі люди, які є постраждалими від домашнього насильства, звертаються за допомогою. Про насилля в сім’ї ні в якому разі не потрібно мовчати. Спричинення будь-якого насилля – є злочином.” – підсумувала Ольга Вуколова.