Що таке третейські суди? Які бувають третейські суди? Які переваги та недоліки третейського судочинства? Ці та багато інших питань були висвітлені експертом Тетяною Цувіною під час вебінару “Третейські суди у системі альтернативних способів вирішення спорів”
1.Що таке третейський суд?
Розвиток альтернативних методів (способів) вирішення спорів – це необхідна умова створення ефективної системи захисту порушених, невизнаних або оспорюваних суб’єктивних прав, свобод чи інтересів громадян та юридичних осіб.
Зростаюча кількість звернень до альтернативних форм вирішення спорів пояснюється тим, що вони засновані не на пріоритеті захисту інтересів держави, а на пріоритеті захисту прав окремих осіб – учасників цивільного обігу.
Однією з таких демократичних альтернативних форм вирішення цивільно-правових спорів є інститут третейського судочинства, що дозволяє цивілізованим шляхом врегульовувати конфлікти, що виникають між суб’єктами конкретних правовідносин.
Трете́йський суд — недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України «Про третейські суди» для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. За згодою сторін у третейський суд, може бути переданий будь-який спір, що виникає в цивільних або господарських правовідносинах, окрім випадків, передбачених законом.
Це легальне визначення третейських судів, але якщо ми подивимося на ширшу, міжнародну перспективу, то в усьому світі те, що у нас називається третейським судом, називається арбітражем.
Арбітраж є найбільш затребуваним та найбільш популярним альтернативним способом вирішення спорів, особливо коли ми говоримо про Сполучені Штати Америки, де за різними статистичними данними до судового розгляду доходять лише від 2 до 7 % справ. А всі інші справи вирішуються в позасудовому порядку або в досудовому, йдеться про попередні стадії судочинства до судового розгляду.
Це зумовлено декількома факторами:
- Коли ми говоримо про арбітраж, то маємо на увазі квазісудовий спосіб альтернативного вирішення спорів, який, якщо порівнювати його з медіацією має іншу природу.
- Арбітраж схожий на «класичний» суд, це змагальна процедура, на відміну від примирних або консенсуальних способів вирішення спорів до яких належить медіація та інші примирні процедури.
- У зв’язку з тим, що третейський суд/арбітраж будується за моделлю, яка схожа на змагальну модель судового розгляду, звернення до них в окремих випадках може розглядатися як відмова від права на звернення до суду. Принципи діяльності також е схожими та зрозумілими для осіб.
2. Види третейських судів/арбітражів.
Виокремлюють арбітраж який е внутрішньо державним, тобто арбітраж для резидентів, то що ми маємо на увазі під третейським судом, та міжнародний комерційний арбітраж, який націлений на розгляд міжнародних спорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору – арбітраж ad hoc, це різновид арбітражу, який створюється сторонами для розгляду конкретного спору що виник.
3. Які переваги має арбітраж як різновид третейського суду?
Арбітраж став дуже популярним, як замінник класичній судовій юрисдикції, тому є декілько причин:
- Першою причиною є гроші, тобто розгляд справи в арбітражі е значно менш затратним з точки зору фінансових ресурсів сторін та фінансових ресурсів які залучає держава при класичному судочинстві.
- Наступною причиною можна вважати відсутність занадто формалізованих процедур, що спричиняє швидкість розгляду спорів в арбітражу та спрощення процедури арбітражного розгляду спору.
- Також перевагою, яка сприяє розвитку й популяризації цього способу можна вважати те, що рішення арбітражів е обов’язковими, цьому допомагає наявність достатньо розробленої системи визнання та виконання арбітражних рішень. Арбітражні рішення визнаються як обов’язкові, а їх виконання та здійснення виконується згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання та приведення до виконання цих рішень.
У зв’язку з цим цей альтернативний спосіб вирішення спорів набув популярності у всьому світу, як швидкий та дешевий спосіб альтернативного вирішення спорів.
4. Які справи можуть розглядатись в порядку третейського судочинства?
Зазвичай це розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин, такою компетенцією третейських судів обмежується національна модель.
Цей вид недержавної юрисдикційної діяльності, третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту прав та інтересів є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного Конституцією України.
У зарубіжних державах арбітраж не має таких обмежень, як в нашій країні, при цьому арбітражі пішли шляхом спеціалізації. Якщо ми подивимося на світовий досвід, то найбільш популярними е трудові арбітражі, арбітражі у спорах про захист прав споживачів, а також арбітражі пов’язані з питаннями земельних правовідносин.
5. На яких видах правовідносин спеціалізуються арбітражі?
Арбітражі спеціалізуються на певних видах правовідносин і є широко застосованими, більш того практика арбітражів в зарубіжних державах була настільки позитивною, що з’явилися такі поняття як обов’язковий арбітраж та арбітраж добровільний.
Коли ми говоримо про третейський суд та про міжнародний комерційний арбітраж, то ми маємо на увазі добровільний арбітраж, як це зазначається в міжнародних джерелах, як це розуміється в міжнародній спільноті.
Добровільний арбітраж – це один з мирних засобів розв’язання міжнародних спорів у формі третейського розгляду справ, в свою чергу обов’язковий арбітраж, це такий альтернативний спосіб вирішення спорів, який відповідно до законодавства має застосовуватись обов’язково.
Виникає питання на скільки його можна вважати альтернативним, якщо в законі прямо зазначено, що з певних категорій справ ви маєте звертатися до арбітражу, а не до державного суду, але Європейський суд з прав людини та міжнародна практика виходять з того, що для певних категорій спорів в державі можуть утворюватись обов’язкові арбітражі.
Більше інформації ви зможете отримати переглянувши запис онлайн-лекції за посиланням: