Станом на кінець вересня з російського полону повернуто більше 800 осіб, близько 100 з них цивільні, решта – військові. В цій статті розглянемо які соціальні гарантії зберігаються за військовослужбовцем, який попав у полон а також за його сім’єю.
Отже,правовий статус військовополоненого визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року (далі – Конвенція)
Згідно Конвенції, військовополонені – це особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій:
1)особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;
2)члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема членів організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:
- ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
- вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
- вони носять зброю відкрито;
- вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни
3)члени особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує
4) Особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи.
5) Члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права.
6) Жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.
Зазначені особи вважаються військовополоненими з моменту коли вони підпадають під владу супротивника, до їхнього остаточного звільнення та репатріації.
Основними нормативно-правовими актами, які визначають права та соціальні гарантії для військовополонених та їх сімей є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», Порядок виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (далі – Порядок № 884), Порядок здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх звільнення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1122 (далі – Порядок № 1122).
Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім’я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються:
- копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);
- довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);
- копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);
- копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);
- копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, – копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Рішення щодо виплати такої матеріальної допомоги приймається протягом 15 днів з дня подачі всього пакету документів.
Виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності – повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства – незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирували, не здійснюється.
В яких випадках командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті:
- У разі, якщо документи подано особою, яка не належать до кола осіб, які визначені як члени сім’ї військовослужбовця;
- Подано не весь пакет документів
- У випадку, якщо документи подано після дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах або після спливу трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
- З’ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Постановою № 168 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 400 від 01.04.2022, що застосовується з 24.02.2022 р.) визначено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), як до введення воєнного стану, так і після його введення.
Варто зазначити, що 19 листопада 2022 року набере чинності Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Цей Закон визначатиме основи соціального і правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їхніх сімей. Дія Закону поширюватиметься як на військових так і цивільних осіб.
Щодо соціального та правового захисту осіб, які звільнені з полону, то ці питання регулюються Постановою КМУ «Деякі питання соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення»
Заходи, спрямовані на соціальний захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх звільнення (далі – звільнені особи), здійснюються у такій послідовності:
1) організація зустрічі звільнених осіб та забезпечення їх супроводу до закладів охорони здоров’я;
2) забезпечення надання медичної допомоги звільненим особам, а також забезпечення їх медико-психологічної реабілітації, що включає комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності звільнених осіб;
3) здійснення заходів щодо забезпечення речами для задоволення основних (базових) потреб звільнених осіб;
4) організація роботи з оформлення та видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
5) здійснення виплати одноразової грошової допомоги;
6) організація надання безоплатної правової допомоги;
7) надання звільненим особам психологічної реабілітації, організація заходів із соціальної та/або професійної адаптації за місцем проживання (перебування).
Заходи із психологічної реабілітації звільнених осіб з полону організовують структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах. Для отримання послуг із психологічної реабілітації звільнені особи звертаються до замовника послуг за зареєстрованим місцем проживання, а такі, що переселилися з тимчасово окупованої території чи районів проведення антитерористичної операції/здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, – за фактичним місцем проживання.
Заходи із професійної адаптації – заходи, спрямовані на відновлення та вдосконалення професійних навичок і умінь шляхом професійного навчання, надання інформаційних, консультаційних та профорієнтаційних послуг із зазначених питань, підвищення конкурентоспроможності звільнених осіб на ринку праці. Професійна адаптація звільнених осіб за робітничими професіями здійснюється шляхом професійної орієнтації, первинної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації з урахуванням їх навичок, умінь і побажань. Професійна орієнтація звільнених осіб здійснюється обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості чи іншими установами в порядку, визначеному законодавством.