Чи буде Україна брати позитивний приклад у Канади?
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях проводиться Всеукраїнська акція “16 днів проти насильства”. У більшості випадків у ЗМІ її висвітлюють лише як протидію домашнього насилля проти жінок, але в дійсності мета кампанії — привернення уваги громадськості до проблеми подолання насильства в сім’ї у цілому.
Ми звернулись за роз’ясненням до адвоката Безоплатної правової допомоги Ганни Овдієнко, екперта «Everyone has to be protected», що впроваджується ГО «Ти потрібен Україні» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні, єдиного проєкта, направленого на висвітлення домашнього насилля проти чоловіків.
Чи визнають країни світу наявність проблеми домашнього насилля проти чоловіків, як явища?
“Політика стигматизації та дискримінації щодо жертв домашнього насильства чоловічої статі з боку органів державної залишається актуально не тільки в Україні. Якщо б поліція, суди та соціальні служби обрали привітне чи неупереджене ставлення по потерпілих, то могли б заохотити їх більше повідомляти про злочини. Проте ставлення цих агенцій до потерпілих осіб часто перешкоджає цьому. Поліція часто не дізнається про знущання, з якими стикаються чоловіки, про це свідчать емпіричні дані. Так, Уряд Шотландії у 2021 році виявив, що поліція зафіксувала зловживання «лише в 9% випадків, пов’язаних із насильством проти чоловіків». Згідно з аналізом Федерального управління кримінальної поліції Німеччини, по всій країні у 2018 році 26 362 чоловіка зазнали насильства з боку інтимного партнера, але нічого не було задокументовано про серйозність можливих травм.
Можна зробити висновок, що незважаючи на розроблену законодавчу базу та існування реальних механізмів допомоги, чоловіки все ще не звертаються за нею, через невизнання проблеми суспільством”, – пояснює Ганна Овдієнко.
За думкою екперта, рівень домашнього насильства проти чоловіків не можна назвати незначним. Найгірша ситуація складається у тих державах, які ще розвиваються, де загальний рівень соціокультурного розвитку досі низький. Наприклад, у Індії 51,5% чоловіків принаймні раз у житті зазнавали насильства з боку своїх дружин чи інтимної партнерки, і 10,5% за останні 12 місяців. У Великій Британії у 2018 році 16 чоловіків загинули внаслідок насильницьких дій з боку їх кривдників. Ще гірша статистика спостерігається у африканських країнах, а ось найнижчі показники демонструють арабські країни.
Законодавство якої країни, на Вашу думку, має кращі механізми протидії домашньому насиллю?
Адвокат БПД Ганна Овдієнко вказує на відсутність реальних міжнародних актів, які б захищали права чоловіків жертв насильства. Так, у 1992 році Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок (Комітет CEDAW) видав свою надзвичайно важливу Загальну рекомендацію 19, яка тлумачила заборону дискримінації жінок як заборону насильства щодо жінок як у державному, так і в приватному контексті. Подібних актів щодо захисту чоловіків на сьогоднішній день не існує. Не існує також спеціально створених структур, які б захищали чоловіків – жертв домашнього насильства.
Із позитивних змін екперт вказує на прийняття у 2015 році Закону про права жертв, який зобов’язує всі країни ЄС надавати доступ жертвам домашнього насильства до притулків, інформації, індивідуальної оцінки та спеціального захисту під час будь-якого кримінального провадження, незалежно від їх статі.
“Щодо національного законодавства окремих держав, хорошим прикладом протидії домашнього насилля у цілому є Акт про домашнє насильство, прийнятий у цьому році у Великій Британії . Він зосереджується не лише на матеріально-правових та процесуальних змінах кримінального законодавства, а й містить положення, які мають відношення до сімейного судочинства. Цей закон — найбільш прогресивний, у порівнянні із законодавчою базою інших європейських країн. Він орієнтований на зміни у суспільстві, зокрема, на використання сучасних технологій для насильства над жертвою”. — говорить адвокат Ганна Овдієнко.
А щодо способів захисту жертв насильства, то найбільш досконалою, на думку екперта, видається система захисту у США. Тут існує ціла система нормативних актів як загальнодержавного рівня, так і рівня окремого штату, які забезпечують ефективний, а головне, реальний захист жертв домашнього насильства.
“Їх положення можуть застосовуватися як до жертв жінок, так і до жертв чоловіків. Особи, які пережили домашнє насильство, мають кілька варіантів цивільного та кримінального захисту або застосування запобіжного заходу, щоб захистити себе від подальшого насильства. Зокрема, застосовуються наступні види захисту: накази про надзвичайний захист, охоронні ордери, обмежувальні приписи.”, – ділиться своїми професійними враженнями адвокат Ганна Овдієнко.
У яких країнах потерпілі чоловіки від домашнього насилля мають право на прихисток у відповідних притулках?
«У багатьох країнах досі немає розуміння проблеми домашнього насильства проти чоловіків, і відповідно їх влада не визнає і необхідність у шелтерах.
У більшості із країн не держава, а саме приватні структури беруть на себе зобов’язання компенсувати відсутність шелтерів для чоловіків. Так, саме благодійні організації в США створюють шелтери для потерпілих чоловіків та жінок, які часто одночасно знаходяться у одній будівлі. Звичайно, це не дуже добре.
Уряд Канади теж стверджував до 2019 року, що у них немає потреби та попиту на притулки для чоловіків. При цьому по даним поліції Статистичного управління Канади, що по всій країні 67% жертв насильства в сім’ї становлять жінки, а 33% — чоловіки. Під за тиском громадськості було створено перший відокремлений сімейний шелтер для чоловіків та їх дітей у Торонто. І зараз це позиціюється у світі, як щось екстраординарне, що показує нерозуміння глибини проблеми.», — зазначає адвокат Ганна Овдієнко.
Як ми дізнаємось із сайту даного притулку, він складається з чотирьох поверхів з шістьма спальнями, двома кухнями, 9 санвузлами та окремим підвалом. Є одна велика кімната для переговорів, біблі
отека та зона загального користування, дві сімейні загальні кімнати, одна для дітей молодшого дошкільного віку, а інша для сімей зі старшими дітьми, дві консультаційні кімнати для індивідуальної терапії або невеликих сімейних або групових зустрічей, дві адміністративні офіси для персоналу та волонтерів. Загалом це приміщення 3000 квадратних футів, яке розташоване близько Йоркського університету. У шелтері можуть розміститися до 12 осіб – 2 одиноких чоловіка, 2 сім’ї з 1 чоловіка та 1 дитини та 2 сім’ї з 1 чоловіка з кількома дітьми. Там ж проводяться різноманітні семінари та заходи, спрямовані на зміцнення їхньої самооцінки та розвитку як особистості.
«Притулок дотримується кількох принципів і заходів, наприклад таємниця місцезнаходження, цілодобова охорона та система камер, закритий простір, де постраждалі не можуть прийняти будь-які візити від будь-кого і можуть бути на зв’язку зі своїми родичами лише через щотижневі телефонні дзвінки», — наголошує адвокат Ганна Овдієнко.
Які висновки Ви, як екперт, зробили, вивчаючи цю проблематику?
«Наразі світова практика боротьби з насильством щодо чоловіків недосконала. Хоча формально й існують системи захисту, але зазвичай вони більше орієнтовані на жінок. Навіть у найбільш розвинутих країнах немає розуміння, що жертвами домашнього насильства часто стають чоловіки. І хоча у деяких країнах працюють системи юридичного захисту жертв та соціальної допомоги у шелтерах, але при цьому більшість із них все ще тільки знаходиться на шляху розуміння необхідності такого захисту і для чоловіків», — підкреслює адвокат БПД Ганна Овдієнко.
Автор: Волнянська Наріна
Цей матеріал підготовлений у рамках впроваджуваного ГО «Ти потрібен Україні» проєкту «Everyone has to be protected» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів виключною відповідальністю ГО «Ти потрібен Україні» та необов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This material was prepared as part of the «Everyone has to be protected» project implemented by the NGO «Ukraine needs you» supported by the Democracy Commission Small Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors of the sole responsibility of NGO «Ukraine needs you» and do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів “Стань автором PRAVOKATOR“