Назад до всіх новин

PRO ототожнення адвоката з клієнтом як інструмент тиску на захисників у процесі

21 Липня 2021

«Ототожнення адвоката з клієнтом є інструментом тиску на захисників у процесі» – Денис Ковш, адвокат

Здійснюючи захист клієнта в кримінальному провадженні адвокат на практиці може стикнутися з явищем ототожнення останнього з його клієнтом та іншими особами. Такі  випадки часто трапляються з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу на підставі виданого доручення від центру БВПД. 

“Ототожнювати” означає визнавати які-небудь явища, поняття і та інше тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь.

Однак, дане ототожнення не повинно мати практичного затвердження в повсякденному житті будь-якого адвоката, а тим паче жодного відношення в цілому як до захисника, так і представника в його особистій практиці.

Чому це актуально? 

Явище ототожнення не повинно сприйматися чутливо, тобто, під час виконання саме професійного обов’язку адвокатом, оскільки наші «опоненти» будуть намагатися здобути хоч-якісь обставини для здійснення маневру повороту справи у зв’язку із поданням відповідної скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – КДКА) відповідного регіону.

Сам факт ототожнення адвоката з його клієнтом та іншими особами, у цій статті, я буду намагатися розкрити з урахуванням як сформованим не лише думки фахівців станом на сьогодні, але й з урахуванням здобутого професійного досвіду в розумінні людської свідомості, щодо неможливого сприйняття відповідним учасником або учасниками процесу (суддею, прокурором, слідчим та працівником патрульної поліції). Тож, зокрема таке трапляється з огляду на наступне, а саме:

  • не готовність сприймати реальність побудованого судового процесу чинним законодавством України в його ідеальній моделі, без використання будь-яких сформованих стереотипів, як – то, який клієнт, такий і адвокат, та навпаки; 
  • проявлення почуття «надчутливості», а у зв’язку із чим, пройти реальність тесту позбуття призми існуючого стереотипного страху чи (або) сумніву (як скажуть інші колеги про це, і що будуть думати в подальшому про мене як колегу, в розумінні сформованості неформальної «етичної поведінки»);
  • засіб маніпуляції «впливу» сьогодення на адвоката є «можливим», а не сподіваним результатом в подальшому відіграватися по іншим справам, щодо інших клієнтів; 
  •  «намаганням» все ж – таки змінити активну та принципову поведінку адвоката в позиції захисту клієнта нетипової поведінки, задля досягнення результату не по процедурі матеріального та процесуального права, а задля реалізації особистих амбіцій;
  • активна позиція адвоката в інтересах свого клієнта, який своїми нетиповими діями дістав як відповідний суд (суддю), прокуратуру (прокурора), відділення слідства (слідчого управління) і т. п., а поведінка учасників сторони обвинувачення, так і самого суду полягає в покаранні клієнта за будь-яких обставин, що в свою чергу сприяє результату безпідставної впевненості сторони обвинувачення, в тому числі самого суду, що все має бути вирішено, як «завжди», а позиція адвоката має бути тільки «формальною»;     
  • не потрібні люди які зрозуміють, що участь адвоката має сприяти виключно тому, що Закон може бути не тільки офіційно прийнятий, а ще й працювати в реальному часі нашого повсякденного життя, а не формально існувати для його читання відповідною аудиторією;
  • нерозуміння учасниками процесу прийнятої присяги адвокатом виконувати сумлінно свої обов’язки згідно чинного законодавства України в інтересах відповідного клієнта в незалежності від його політичної, етнічної, релігійної та расової приналежності, майнового і соціального статусу;   
Офіційне роз’яснення та тлумачення фахівців 

Рада адвокатів України (далі – РАУ) опублікувала роз’яснення положення статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо заборони ототожнення адвоката з клієнтом. 

Передумовою для такого кроку стали масові скарги адвокатів на тиск з боку суддів Вищого антикорупційного суду в резонансних справах.

Про це доповів під час круглого столу «Актуальні виклики у діяльності Вищого антикорупційного суду» Голова Комітету НААУ з питань БПД Олександр Дроздов.

«На сьогодні інструмент ототожнення адвоката з клієнтом, а саме перекладання кримінально-правових і кримінально-процесуальних характеристик клієнта на адвоката є одним з інструментів тиску суду на сторону захисту. Використовується інструмент ототожнення, який прямо заборонений законом по адвокатуру, як засіб тиску на сторони і зловживання правом», – констатував Олександр Дроздов, посилаючись на конкретні кримінальні провадження у ВАКСі. 

Зокрема, на одному з відео на ВАКС опубліковано попередження судді застосувати більш суворий запобіжний захід у відповідь на дії захисників.

Олександр Дроздов наголосив на тому, що ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод однаково поширюється на адвокатів, як осіб приватного права і на осіб публічного права – суддів, працівників правоохоронних органів, дізнавачів. 

Ідеться про заборону зловживання правами, відповідно до якої «жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції». Це положення Конвенції стає на заваді спробам використати одні права, гарантовані Конвенцією, для скасування або обмеження інших прав.

За словами голови Комітету НААУ, судді ВАКС направили 30 скарг на адвокатів за зловживання правами в процесі до кваліфікаційно-дисциплінарних палат адвокатури. Водночас, немає даних про те, чи є аналогічні дисциплінарні скарги на прокурорів за процесуальні порушення. Ця ситуація є одним із свідчень обвинувального ухилу в діяльності ВАКС.

Олександр Дроздов також коротко охарактеризував ключові рішення ЄСПЛ, які стосуються адвокатів та суддів. Зокрема, у справі Багіров проти Азербайджану встановлено, що адвокат має право критикувати суддю (на підставі в тому числі і ст. 10 Конвенції), але не має права ображати.  При цьому критика повинна бути доказовою, а право критикувати суд особливо важливе у резонансних справах, коли суспільство має підвищений інтерес до перебігу проваджень.

Голова Комітету НААУ з питань БПД закликав до спільного вирішення проблем правосуддя, аби воно відповідало вимогам верховенства права і європейським зобов’язанням України.

«Проблеми в нас є спільними, і ми повинні працювати всі разом – усі стейколдери судової системи, щоб нам не довелося червоніти у Страсбурзькому суді», – наголосив Олександр Дроздов.

Практичні приклади ототожнення адвоката з клієнтом

Ототожнення не може не відбуватися без перекладання кримінально – правових та кримінально – процесуальних характеристик клієнта на адвоката. А також «інших» обов’язків, які на думку представників відповідної правоохоронної ланки держави, відносяться до адвоката.

Розглянемо окремі ситуації на конкретних прикладах.

№ 1: «клієнт не має бажання з’являтися до суду у зв’язку із неотриманням заздалегідь судової повістки, як того вимагає процесуальний Закон, при цьому, в момент слухання справи захисник повідомляє суд, що його клієнта не повідомляли, на що суд говорить адвокатові, що це ж вас клієнт то приведіть його до залу суду». 

№ 2: «Суддя говорить під час іншого судового засідання, коли клієнт нетипової поведінки приходить у якості вільного слухача на судовий процес, де участь приймає його захисник по іншій справі, ну то ви їх спеціально приводите, щоб вони зривали судові засідання … Хоча є різні ситуації, без з’ясування достеменно яких таке ототожнення відбувається завжди безпідставно та з реальною дискримінацією зі сторони представників відповідного суду. Оскільки, коли слухання справи призначене по іншій справі, яка має слухатися після справи, де приймає участь адвокат відповідного клієнта, а сам, клієнт нетипової поведінки є представником по іншій справі, слухання якої має відбутися на 30 хвилин пізніше».

№ 3: «Ну то ви на нього впливаєте і він вас слухає, то поговоріть з ним, ви ж друзі, ви по багатьом процесам ходите разом…., хоча фактично наші відносини є відносини як адвоката та клієнта!!! А сам клієнт намагається довести свою справедливість через призму стереотипу виробленої концепції самостійно на власний розсуд та за розумінням притаманне тільки його свідомості».

№ 4: «ВРП звернеться до ГПУ з приводу дій адвоката та низки осіб під час судового засідання у Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу 17.07.2019».«16» липня 2019 року Вища рада правосуддя розглянула повідомлення судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлова Юрія Володимировича про втручання сторонніх осіб у його професійну діяльність. Доповідач – член Вищої ради правосуддя Лариса Іванова (на фото) повідомила, що до ВРП «19» березня 2019 року надійшло повідомлення судді про те, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Личагіна Віктора Володимировича у  кримінальній справі учасники кримінального процесу, а саме обвинувачений, його захисник та сторонні особи, вчиняли дії, які стали підставою для звернення судді Козлова В.Ю. до ВРП, Генеральної прокуратури України та Ради суддів України – всупереч наявному відеозапису, де викладене у зверненні повністю спростовується та не підтверджується. Суддя зазначає, що «20» лютого 2019 року прибув до суду для проведення судового засідання як головуючий слідчий суддя. У залі судового засідання в цей час перебували старший слідчий СВ Покровського ВП Криворізького ВП ГУ НП у Дніпропетровській області Аверінова Катерина Леонідівна, прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області Потьомкіна Наталя Олександрівна, адвокат підозрюваного Ковш Денис Володимирович, сторонні особи, а саме: Каверзіна Ольга,  Ткаченко Євген, який називав себе журналістом, Петунін Р.Б. та доставлений підозрюваний Личагін В.В. 

О.Каверзіна (не має жодного відношення до мене навіть як адвоката, але часто буває у Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та займається «правозахисною діяльністю» із з’ясуванням своїх особистих питань) повідомила, що є «народним засідателем» та зайняла місце головуючого судді. На неодноразові прохання Козлова В.Ю. зайняти місце в залі не реагувала, розмову вела підвищеним тоном, зневажливо висловлювала незадоволення судовим процесом. Її підтримував Петунін Р.Б. Дії обох схвалював та координував адвокат Ковш Д.В. (відбулося безспірне ототожнення мене із клієнтом, моїм підзахисним по іншим справам – Петуніним Р. Б., із перекладанням на мене обов’язків поведінки мого клієнта по іншій справі, та особи, навіть яка не є моїм клієнтом апріорі, нехтуючи той факт, що я приймав участь по іншій справі та захищав зовсім іншого клієнта (підзахисного)). Внаслідок таких дій суддя Козлов Ю.В. не мав змоги зайняти місце головуючого судді та розпочати судове засідання, тому був змушений залишити залу судового засідання. Для припинення хуліганських дій О.Каверзіної старший розпорядник Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області викликала слідчу оперативну групу Покровського ВП Криворізького ВП ГУ НП у Дніпропетровській області та швидку психіатричну допомогу. Суддя Козлов Ю.В. повідомив слідчого, який прибув на виклик, про вчинення вказаними особами кримінального правопорушення. На повторне прохання слідчого та судді припинити хуліганські дії і зайняти місце для вільних слухачів О.Каверзіна не відреагувала та разом з іншими особами не дала можливості слідчому судді виконувати службові обов’язки. У зв’язку із цим було прийнято рішення провести розгляд справи в іншому залі судового засідання у закритому режимі за підтримки силового підрозділу Національної поліції України. Через такі дії розгляд клопотання розпочався близько 18:30  20 лютого 2019 року, тобто щонайменше через три години після визначеного суддею часу. Роботу судді Козлова В.Ю. та суду було тимчасово припинено, чим зірвано розгляд інших справ, призначених за графіком. Як вказав суддя, хуліганські дії зазначених осіб були скоординовані адвокатом Ковшом Д.В. (ототожнення з перекладанням кримінально-правових та кримінально – процесуальних характеристик клієнта на адвоката, та інших присутніх осіб в залі суду без надання в подальшому законних та допустимих доказів такої дійсної координації), який і в подальшому намагався зірвати закрите судове засідання, порушуючи порядок у залі та ігноруючи неодноразові зауваження. Доповідач зазначила, що наведені обставини підтверджуються письмовими поясненнями старшого судового розпорядника О.Куценко, наданими на запит члена ВРП. Як убачається з її пояснень (пояснення фактично відсутні), адвокат Ковш Д.В. навмисно запросив до суду вказаних осіб для зриву судового засідання, не зробив жодного зауваження О.Каверзіній та Р.Петуніну, які своїми висловлюваннями та діями ображали честь і гідність працівників суду, поліції, вели розмову підвищеним тоном. Згідно з копією аудіозапису судових засідань 20 та 21 лютого 2019 року захисник Ковш Д.В. підвищеним тоном (проявлення стереотипу чутливості, через призму побоювання, що скажуть інші колеги із одночасни перекладенням обов’язків на адвоката за безпідставного отожнення із іншими особами, в тому чилі одним із клієнтом по іншим справам нетипової поведінки) заявив відвід головуючому судді. Присутні у залі судового засідання прокурори зазначили, що поведінка захисника є неприпустимою. Він провокував суддю, грубо порушував поведінку у залі судового засідання. Заява про відвід судді була необґрунтована та невмотивована, подана з метою зриву розгляду клопотання до роз’яснення  слідчим суддею прав учасників. На підставі звернення судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлова В.Ю. до правоохоронних органів Покровським ВП у Дніпропетровській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На запит члена ВРП Генеральна прокуратура України повідомила, що за результатами опрацювання даних ЄРДР встановлено наявність у Реєстрі кримінального провадження від «20» лютого 2019 року, внесеного за заявою судді Козлова В.Ю. про вчинення кримінального правопорушення. Досудове розслідування здійснюється Покровським ВП Криворізького ВП ГУ НП в Дніпропетровській області. Доповідач Л. Іванова наголосила, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, здійснюючи свою професійну діяльність, зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, їх порушення є дисциплінарним проступком. З огляду на зазначене Вища рада правосуддя ухвалила звернутися до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням судді  Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлова Юрія Володимировича. Більше інформації про цю справу на офіційному сайті Вищої ради правосуддя Управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності.

Практичні поради як запобігти необгрунтованим скаргам 

Деякі поради щодо того, як запобігти необґрунтованим скаргам та уникнути можливості маніпулювати адвокатом:

  1. завжди виконуйте свій сумлінний обов’язок без почуття «чутливого сприйняття» відносно себе будь-яких провокаційних висловів зі сторони будь-якого;
  2. зафіксуйте реальне ототожнення вас, як адвоката зі своїм клієнтом та іншими особами (маєте на це повне право в публічному місці знаходження відповідного органу влади у незаборонений спосіб чинним законодавством України на власний розсуд), хоча б для можливості не тільки складати відповідні процесуальні документи по притягненню до відповідальності за дискримінацію відповідну посадову особу, а і для надання відповідного спростування по суті можливої скарги на вас, як – то втручання в діяльність суду чи (або) здійснення непідтвердженого «тиску» на суд; 
  3. розумійте клієнта так, як би ви були особисто на його місці, і зробіть те, що на відміну від його дій, сприяло дійсному вирішенню відповідної ситуації без зволіканням на будь-яке порушення;
  4. не керуйтесь емоціями, не сприймайте їх від свого клієнта у тому вигляді, які він намагається передати безпосередньо;
  5. ігноруйте суспільну думку під час ототожнення вас із вашим клієнтом та іншими особами, що про вас скажуть, а краще майте результат на папері у формі судового рішення і т. п.;
  6. «критика» вашого клієнта всіх, є особистим життєвим невдоволенням клієнта, яке все одно призведе до позитивного результату, але не для «всіх»;
  7. сформована думка ототожнення мене як захисника з моїм клієнтом, відпаде за більшістю сформованих принципових позиції і їх не зміни, не дивлячись на провокації, безпосередньо своєю наполегливістю в судовому процесі без почуттів;
  8. не тримайте ситуацію після закінчення судового засідання (процесу), не аналізуючи її знов і знов, особливо в неробочий час;
  9. аналізуйте лише правильність ваших дій під час критичної ситуації, яка вирішилася завдяки лише вашій сформованій правильній та усвідомленій поведінці;
  10. сприймайте спокійно будь-який осуд ваших сумлінних дій по захисту клієнта не тепічної поведінки, нагадуючи собі, що ви є адвокатом на процесі без емоцій;
  11. сприймайте спокійно не вдячливість за ваші добрі результати по справі від своїх клієнтів, пам’ятаючи  лише про єдине, ви їх не зміните; 
  12. спокійно сприймайте неправдиві чутки про себе, а рішення за вашої участі, все це спростують.    

Ототожнення адвоката з клієнтом фактично призводить до втрати встановленого балансу під час безпосередньої взаємодії адвоката із судовою гілкою влади, шляхом саме ігнорування встановлених гарантій статтею 1312 Конституцією України, у відповідності до змісту якої надання професійної правничої допомоги в Україні покладається на адвокатуру. Незалежність адвокатури гарантується Конституцією України. Право кожного на професійну правничу допомогу закріплено Конституцією України і є одним із ключових елементів реалізації права особи на судовий захист (стаття 55 Конституції України) та реалізації всього обсягу конституційних прав і свобод громадян. 

Автор: Денис Ковш, адвокат

*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів «Стань автором PRAVOKATOR»