За даними ЮНІСЕФ більше 2 млн дітей виїхало за кордон спочатку війни. В деяких сім’ях таке рішення було прийнято батьками спільно, проте є і такі випадки, коли один з батьків (чи законних представників) не має інформації про місце перебування дитини за кордоном. Що робити в таких випадках ?
Етап 1. Встановити хто та куди вивіз дитину
- зібрати всю інформацію про незаконне вивезення неповнолітньої особи та обставини, за яких воно відбулося;
- опитати своїх родичів, знайомих, сусідів щодо відомих їх обставин вивезення дитини/дітей;
- якщо немає точної інформації чи знаходиться дитина за кордоном чи в Україні, то можна також звертатися до поліції, яка відповідно до покладених на неї завдань розшукує осіб у випадках, визначених законом;
- звернутися до Державної прикордонної служби за інформацією чи перетинала дитина український кордон. Якщо так, то коли, через який пункт пропуску, з ким та за якими документами.
Етап 2. Почати процедуру сприяння повернення дитини
При цьому не можна затягувати з ініціюванням цієї процедури, оскільки відповідно до ст. 12 зазначеної Конвенції визначено, що якщо дитина незаконно переміщена або утримується так, як це передбачено ст. 3, і на дату початку процедур у судовому і адміністративному органі тієї Договірної держави, де перебуває дитина, минуло менше одного року з дати незаконного переміщення або утримання, відповідний орган видає розпорядження про негайне повернення дитини.
Заявник має подати до Міністерства юстиції України або до центрального органу будь-якої іншої держави (яка учасницею зазначеної Конвенції) заяву про сприяння поверненню дитини з-за кордону на територію України або заяву про забезпечення реалізації права доступу до дитини.
Вимоги до заяви
При цьому заява про повернення дитини має встановлену форму.
В заяві має бути обов’язково зазначено державу, до якої дитину вивезено або в якій дитина утримується, або декілька держав, в яких дитина ймовірно перебуває або перебувала, та адресу в іноземній державі (якщо відомо).
До заяви необхідно додати:
- копію свідоцтва про народження дитини;
- довідку про реєстрацію місця проживання дитини в Україні;
- копії рішень судів або органів опіки та піклування щодо питань, пов’язаних з піклуванням про дитину, у тому числі визначення місця проживання дитини (у разі наявності);
- будь-які інші документи, що стосуються справи;
- фотографії дитини та особи, яка вивезла та/чи утримує дитину за кордоном (за наявності).
Крім того, потрібно додати переклади заяви, довіреності та інших документів, які додаються до заяви, на офіційну мову іноземної держави, в якій знаходиться дитина.
Етап 3. Пошук та повернення дитини
Отримавши заяву, Міністерство юстиції звертається до уповноважених органів України та інших держав з проханням про допомогу у виявленні місця перебування неповнолітньої особи та сприянні її добровільному поверненні на батьківщину.
Більше інформації щодо сімейних правовідносин під час війни ви знайдете у тематичному онлайн-курсі на платформі дистанційного навчання системи надання БПД