Через нав’язливу рекламу в інтернеті та на телебаченні активно пропонуються миттєві онлайн-кредити. Такими позичками можна швидко задовольнити власні забаганки, але ж борги слід повертати. Тут починаються проблеми, про які дехто і не здогадувався.
Як запобігти негараздам і на що слід звертати увагу під час оформлення онлайн-кредиту? Що робити якщо на Вашого клієнта оформили кредит без його відома? А також про стягнення заборгованості за онлайн-кредитом на підставі виконавчого напису нотаріуса та в судовому порядку – про все це розповів Тарас Яресько, юрист, адвокат, партнер юридичної фірми “Адвокати Титаренко & Яресько”.
Учасниками заходу стали працівники системи надання БПД, адвокати та інші правники, яким цікава дана тема.
Як зазначив Тарас Яресько, онлайн-кредитування в Україні регулюється такими нормативно-правовими актами:
Закон України «Про захист прав споживачів»;
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»;
Закон України «Про споживче кредитування»;
Закон України «Про електронну комерцію»;
нормативні акти Національного Банку України та колишньої Національної комісії з державного регулювання ринку фінансових послуг.
При оформленні онлайн-кредитів слід звертати увагу на:
- вибір компанії, що видає кредит;
- умови договору позики (строк кредитування, відсотки, схема нарахування відсотків та платежів, графік платежів (порядок погашення позики), наявність комісій, штрафи та пені, використання персональних даних);
- укладення онлайн-договорів (електронних договорів).
Як зазначив спікер, слід розрізняти 2 поняття “ строк кредитування” та “строк дії договору позики”.
Строк кредитування – це строк на який позичальнику видається позика. Останній день строку кредитування є строком, коли позика повинна бути погашена та водночас є останнім днем правомірного користування кредитними коштами.
Строк дії договору позики – це строк, що встановлюється з дня надання кредиту і до повного його погашення та сплати процентів за ним.
Важливо зазначити, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України. Після закінчення строку кредитування можливе лише нарахування відсотків, порядок виплати яких врегульований частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (п.п. 53-54, 90-91), постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №149/1499/18).
Також Тарас Яресько зазначив, що постанова Верховного Суду від 17.06.2021 року по справі №551/424/16-ц визначає, що «Кредитодавцю забороняється встановлювати у кредитному договорі будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні Законі України «Про захист прав споживачів».
Тобто, з урахуванням Закону України «Про споживче кредитування», фактично незаконним є нарахування комісій за надання фінансового інструменту, або комісій, в яких не зазначається, які саме послуги в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», надаються позичальнику.
Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що «у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.».
Фактично дана норма дублюється в Пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Особливу увагу варто звернути, що Ви підписуєте в частині згоди на обробку персональних даних.
З врахуванням обмежень, що були внесені так званим антиколекторським законом, мікрофінансові організації (далі – МФО) часто стали заборони встановлені даним законом обходити, прописуючи в договорах погодження позичальника на взаємодію не тільки з ним, але й його оточенням на вигідних МФО умовах («можна все в будь-який час»).
При цьому відповідальність за таку незаконну обробку персональних даних покладається саме на позичальника.
Звідки можна дізнатись, що на Вас оформили кредит?
- Українське бюро кредитних історій: https://www.ubki.ua/credit-history-ua (на ранніх етапах, якщо є передумови (втрачені документи чи викрадені персональні дані))
- Єдиний реєстр боржників: https://erb.minjust.gov.ua
- Автоматизована система виконавчого провадження: https://asvpweb.minjust.gov.ua
- Портал «Судова влада»: https://court.gov.ua/fair/
Що робити якщо на Вашого клієнта оформили кредит?
- Звернутися в національну поліцію для фіксації кримінального правопорушення та внесення відомостей щодо нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань (обов’язково та якнайшвидше).
- Звернутися письмово до МФО з повідомленням, що Ваш клієнт кредитів не брав та витребувати всі матеріали кредитної справи та докази перерахування коштів з реквізитами куди дані кошти було перераховано.
- Звернутися до Департаменту кіберполіції Національної поліції України.
- Звернутися зі скаргою щодо укладення договору онлайн – кредиту на Ваше ім’я сторонньою особою з використанням підроблених документів до Національного банку України з метою проведення перевірки та відібрання пояснень від МФО.
Якщо дані дії не призвели до необхідного результату, можна звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним кредитного договору.
Пропонуємо переглянути відеозапис заходу на YouTube каналі PRAVOKATOR: