11 лютого 2020 року у правовому клубі PRAVOKATOR.Харків відбулась експертна дискусія «Незаконне збагачення: перезавантаження 2.0»
Обговорення відбулось стосовно нової статті 368-5 Кримінального кодексу України про незаконні доходи.
Зокрема мова йшла про те, як працюватиме нова норма, а також, хто і як доводитиме винуватість держпосадовців.
Коло експертів склали:
Кравченко Юрій – директор Харківського територіального управління НАБУ,
Жоравович Дмитро – начальник Північно-східного міжрегіонального територіального управління національного агентства України з питань виявлення розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів,
Іван Кучер – керівник практики антицкорупційного комплаєнсу адвокат кримінальної практики АО “Кролевецький та Партнери”,
Кравець Віталій – прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,
Віра Михайленко – суддя Вищого антикорупційного суду.
28 листопада 2019 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів, а Кримінальний кодекс України доповнено відповідною статтею — 368-5.
“Україна не перша країна, яка встановлює кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Багато країн Європи вже давно криміналізували даний злочин. На сьогодні законодавець зробив сімбіоз із усіх можливих трактовок фабули даного кримінального порушення”, – зазначив Юрій Кравченко
І все ж таки, коли настає кримінальна відповідальність за незаконне збагачення?
Якщо посадовець, незаконно набув у власність активів на 6500+ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це 6,243 млн грн). При цьому йдеться як про безпосереднє володіння активами, так і через третіх осіб (фізичних та юридичних).
18 жовтня 2006 року Україна ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції, після чого Україна й взяла на себе зобов’язання імплементувати й в національне законодавство.
Під час дискусії спікери акцентували увагу учасників саме на відстунності у законодавстві процедури збирання доказів та розслідування злочинів, які підпадають під регулювання нововеденною нормою.
Віталій Кравець розповів детальніше про практику зарубіжних країн у розслідуванні та доведенні даного злочину та звернув увагу саме на відмінність у термінології, яка використовувалась для опису об’єктивної сторони злочину у Конвенції. Такою відмінністю є термін significant increase in the assets of a public official that he or she cannot reasonably explain in relation to his or her lawful income, що означає значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати та термінології, яка застосована у українському законодавстві “набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи“. Він підкреслив, що інші країни вже мають практику розслідування злочинів даного характеру саме тому, що давно криміналізували норми у законодавстві та наділені належним інструментарієм зі збирання доказів та розслідування, на відміну від України. Також Віталій визначив три основні складові, необхідні для розслідування незаконного збагачення: по-перше, наявність нульової точки (стартовий перелік всього, що перебуває у власності суб’єкта злочину), яка необхідна для подальшого порівняння, по-друге, декларування станом на перше січня поточного року та по-третє, декларування станом на перше січня наступного року. Всі ці складові, на думку спікера, дають картину змін у майновому стані держпосадовців.
Суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко розповіла про нормативну концепцію необгрунтованих активів. Нею було роз’яснено що ж саме є необгрунтованими активами, процедуру визнання їх такими, а також, про ролі кожного учасника процесу та про особливості доказування у суді.
Також, свою позицію стосовно нової норми закону висловив Дмитро Жоравович, а саме про діяльність АРМА та яку роль вони будуть виконувати у процесі: а саме як будуть реалізовуватись активи та зберігатись їх вартість.
З боку адвокатури правозахисник Іван Кучер зазначив, що більше занепокоєння у адвокатів викликає той механізм, який може працювати на визнання активів необгрунтованими, бо відсутній порядок збирання доказів може призвести до їх неналежності.
Під час жвавої дискусії учасники могли ставити питання та отримувати відповіді на них від кожного експерта, а також разом обміркували можливі перспективи реалізації в роботі статті 368-5 Кримінального кодексу України. Тож, слідкуємо за діяльністю спеціалізованих органів та чекаємо на успішні практики розкриття незаконного збагачення.
Більше фото11 можна переглянути у галереї на сайті.
