Земельним кодексом України передбачено таку підставу набуття права власності на землю, як набувальна давність. Проте навіть дотримання всіх умов набувальної давності не призводить до виникнення права власності на землю.
За яких умов настає таке право? Яким чином оформляється? Який мінімальний строк володіння майном для оформлення права власності? Ці та інші питання обговорили з експерткою на вебінарі.
“Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно на умовах добросовісного, відкритого та безперервного володіння (користування) ним протягом встановленого строку, поговоримо про них детальніше” – зауважила спікерка, Тетяна Дем’янова, юристка Запорізького місцевого центру з надання БВПД.
При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається у повний давнісний строк володіння майном, визначений законом.
Володілець майна у момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи та він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
(Постанови Верховного Суду від 27.09.2018, по справі № 571/1099/16-ц та від 31.10.2018, по справі № 683/2047/16-ц).
Володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Відкритість володіння означає, що воно є очевидним для усіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов’язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння річчю.
Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не зі своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред’явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.
За висновком Верховного Суду України у постанові від 27.09.2018 по справі № 571/1099/16-ц наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. Безтитульність – це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Тобто, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави.
Наявність у володільця певного юридичного документа, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування положень частини першої статті 344 ЦК України.
“Таким чином, особа, що має бажання набути у власність майно за набувальною давністю має володіти майном без правової підстави, добросовісно і відкрито протягом встановленого строку, крім цього майно має бути не виключене із цивільного обороту” – зазначила пані Тетяна.
Алгоритми дій щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю та щодо приватизації землі, як порядку та альтернативу набувальної давності дивіться в інфографіці.
Підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта:
- вимогам законів;
- прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
- генеральних планів населених пунктів;
- іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
- проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Актуальна судова практика щодо набувальної давності землі:
- Постанова Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 742/2916/15-ц;
- Постанова Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 569/10861/16-ц;
- Постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 522/1513/18;
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.04.2020 у справі № 552/1354/18;
- Постанова Верховний Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справа від 11.04.2018 у справі № 742/2916/15-ц;
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 318/1274/18;
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 729/608/17
- Постанова пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Більше інформації про особливості набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, дивіться у відео на youtube каналі правових клубів PRAVOKATOR:
Автор: Альона Берелет, юристка правового клубу PRAVOKATOR