На що скаржаться клієнти найчастіше? Чим загрожує дисциплінарне провадження адвокату? Що таке дисциплінарні проступки адвокатів? Які особливості дисциплінарного провадження стосовно адвоката? Що є конфліктом інтересів? Якою є судова практика та правові позиції ЄСПЛ?
На ці та інші питання допомагає знайти відповіді, а також ділиться досвідом з питань адвокатської етики адвокат Ігор Свєтлічний.
Чому ці питання актуальні? Що підштовхнуло до написання цієї статті?
Відповідь очевидна. Багато моїх колег, розумних та талановитих, які щиро бажають допомогти клієнтам, іноді потрапляють у ситуації, коли на них несподівано, як “сніг на голову”, з’являються скарги та дисциплінарні провадження.
Це відбувається тому, що адвокати намагаються з максимальною віддачею використати всі методи, які надає закон, але іноді навіть перегинають палицю. Перестаралися, як кажуть.
Наприклад, закон дозволяє заявляти відвід упередженому судді. Критеріїв відводу є багато, зокрема, якщо існують «інші сумніви». Що таке інші сумніви? Відповіді можемо бачити в рішеннях ЄСПЛ, які до того ж не завжди виконуються у нашій країні вчасно. Тому адвокати і заявляють декілька разів відводи, що судді кваліфікують, як зловживання правом та направляють скарги в дисциплінарні палати.
Наступний приклад – коли адвокат не з’являється на засідання з обґрунтованих причин: засідання в інший підвартовій справі, особливий резонанс справи або наявні відомості, що засідання буде відкладено, наприклад, прокурор не забезпечує доставлення свідків, або взагалі хворіє, або відбув на навчання.
Є випадки, коли до справи вступає інший адвокат тому, що клієнт так вирішив. Тобто є інший адвокат, але ця інформація не завжди доходить до судів, тому суди сприймають розумну та законну поведінку адвокатів за порушення, зловживання, неповагу до суду і пишуть листи, скарги, звернення, в тому числі в центри надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Як такі конфлікти впливають на якість правосуддя? Звісно, що не на краще. Тому адвокатам слід розібратися з приписами адвокатської етики, рішеннями ЄСПЛ, щоб краще передбачати, що “в головах у суддів”. Не секрет, що суддівська влада — це дійсно влада, її треба поважати, а не ганьбити та ігнорувати.
Ми знаємо навіть з фейсбуку, що є чудові достойні судді, які бажають чесно виконувати свою роботу найкращим чином. І ми поважаємо їх за це.
Іноді адвокати вимушені писати скарги на своїх процесуальних опонентів, навіть на своїх колег. Варто знати, що передбачений особливий порядок попереднього врегулювання скарг від адвокатів на своїх колег-адвокатів. Це важлива передумова мирного вирішення спорів між колегами, яка, як ми розуміємо, сприяє швидкому позасудовому вирішенню конфліктів та взагалі — підтримці авторитету правосуддя в нашій країні.
Чим загрожує дисциплінарне провадження стосовно адвоката та як може початися таке дисциплінарне провадження?
Дисциплінарним провадженням є процедура розгляду письмової скарги або заяви, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката може закінчитися для адвоката попередженням, зупиненням права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року, позбавленням права на заняття адвокатською діяльністю.
Існує й презумпція невинуватості адвоката.
Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як визначається перелік суб’єктів скарг та які документи дисциплінарні комісії відносять до скарг на адвокатів?
До заяв щодо дій адвоката або поведінки адвоката, що може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, зазвичай комісії відносять:
- заяви та скарги громадян;
- рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;
- заяви, скарги, постанови або подання чи листи прокурорів, слідчих;
- заяви кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів,
- заяви та скарги рад адвокатів або її членів; адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів.
Вказаний перелік міститься у пункті 170 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (зі змінами).
Проте нерідко громадяни звертаються просто з розповідями про перебіг своєї справи, звертаються по суті за порадами, не визначаючи взагалі прохань у заявах, та надсилають процесуальні документи за старою звичкою «для відома та контролю».
Хто може подати скаргу на адвоката та які є вимоги до скарги? Чи дійсно малозабезпечені громадяни обмежені в цьому праві?
Рішенням Ради адвокатів України від 18 червня 2020 року №37 встановлена плата за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно–дисциплінарної комісії адвокатури. Плата за організаційне забезпечення розгляду становить 1 (один) прожитковий мінімум для працездатних осіб.
При цьому профільний Закон не містить жодних обмежень суб’єктів таких скарг. “Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки” (ч.1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Звільняються від плати наступні категорії осіб:
- особи, які мають відповідні пільги щодо сплати судового збору (серед них учасники бойових дій, деякі учасники Революції Гідності, Герої України);
- органи адвокатського самоврядування;
- суди, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів;
- особи, які перебувають у місцях позбавлення, обмеження волі.
Враховуючи майновий стан скаржника, Голова КДКА може зменшити розмір плати за організаційне забезпечення розгляду скарг або звільнити від її сплати.
У разі відмови або відкликання своєї скарги заявником після внесення плати за організаційне забезпечення розгляду заяви/скарги, така плата не повертається.
Скаржник має право на відшкодування витрат, понесених за організаційне забезпечення розгляду його скарги, у разі притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за рахунок адвоката, стосовно якого прийнято відповідне рішення.
Чи є якісь вимоги до заяви/скарги? Чи може комісія самостійно виявити ознаки дисциплінарного проступку за аналогією зі статтею 214 КПК України?
Так, відповідні вимоги є. Скарга подається в письмовій формі заявником/скаржником або його представником. Заява/скарга може бути надіслана поштою.
У заяві/скарзі обов’язково, окрім іншого, має бути зазначено виклад обставин, якими заявник обгрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку, зазначено вимоги заявника або скаржника.
Чи будь-які відомості комісія може прийняти в якості заяви?
Ні. Заява/скарга, оформлена без дотримання вимог, повертається заявникові/скаржникові з відповідним роз’ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження (п.п. 14, 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (зі змінами).
В положенні не передбачено, що палата самостійно може виявити ознаки дисциплінарного проступку, наприклад, за аналогією зі слідчим, прокурором, право яких на самостійне виявлення ознак кримінального правопорушення прямо передбачене статтею 214 КПК України.
Чи зобов’язаний адвокат надавати пояснення? Чи діє стаття 63 Конституції в цьому випадку?
Ні, не зобов’язаний. Адвокат лише має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження, отримувати копії документів та надати свої письмові пояснення. (п.26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (зі змінами).
Щодо обов’язку адвоката надавати пояснення, то його дійсно, не існує. Але як комісії розібратися без допомоги адвоката?
На нашу думку, ґрунтовні пояснення призводять до позитивного рішення на користь адвоката. Звісно, стаття 63 Конституції в цьому випадку діє, але чи доцільно посилатися на неї?
Чи існує презумпція невинуватості адвоката у дисциплінарних провадженнях?
Так, діє презумпція невинуватості адвоката. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість.
Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката.
Звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. (п.7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (зі змінами).
До речі, дисциплінарні проступки, як і адміністративні правопорушення, за своєю суттю Європейський суд з прав людини відносить до кримінальних правопорушень (див. Рішення ЄСПЛ у справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини»), адвокати посилаються на це у справах про ДТП, про керування у стані сп’яніння, при оскарженні адміністративних арештів («Швидка проти України»), при розгляді дисциплінарної відповідальності суддів у Вищій раді правосуддя, при розгляді справ щодо адвокатів у дисциплінарних палатах адвокатури.
Які ж питання відносяться до компетенції дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури?
Дійсно, лише чітко обмежене регламентом коло питань відноситься до компетенції дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Так, до компетенції дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відноситься:
- розгляд скарги на дії адвокатів;
- вирішення питань про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності;
- розгляд порушених з цих питань проваджень та прийняття рішень про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності (пп. 4.8.1. 4.8.2. п. 4.8. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого Радою адвокатів України 16.02.2013 № 77 (зі змінами).
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку і є однією з гарантій діяльності (п. 17 ч. і ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Які є стадії дисциплінарного провадження стосовно адвоката?
Серед стадій дисциплінарного провадження можна виділити наступні:
- проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
- порушення дисциплінарної справи.
- розгляд дисциплінарної справи.
- прийняття рішення у дисциплінарній справі (ч. 1 ст. 37 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Які є види дисциплінарних стягнень у межах дисциплінарного провадження стосовно адвоката?
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосоване одне з таких дисциплінарних стягнень:
- попередження;
- зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
- для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;
- для адвокатів іноземних держав застосовується виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Цікаво, що на адвокатів іноземних держав одночасно поширюються вимоги етичних та деонтологічних норм, якими керуються адвокати в країні їхнього походження. На адвокатів іноземних держав, якщо вони входять до ЄС, при здійсненні ними адвокатської діяльності або будь-яких професійних контактів в Україні (незалежно від їх фізичної присутності при цьому на території України) також поширюється дія Кодексу поведінки європейських адвокатів.
Важливо! Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Проте, спірним залишається питання визначення моменту вчинення дисциплінарного проступку.
Конфлікт інтересів при здійсненні адвокатської діяльності
Одним із принципів здійснення адвокатської діяльності є уникнення конфлікту інтересів. Порушення адвокатом цього принципу має наслідком його дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Що таке конфлікт інтересів? Конфліктом інтересів є суперечність між особистими інтересами адвоката та професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність і неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (п. 8 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На яких етапах діяльності адвоката можливий конфлікт інтересів?
Виділимо наступні три стадії або етапи в практичній діяльності адвоката: прийняття доручення, процес виконання доручення, час після виконання доручення.
Дотримання адвокатом принципу неприпустимості конфлікту інтересів повинно забезпечуватися адвокатом на всіх етапах його діяльності:
- на стадії прийняття доручення клієнта (ст. 20 Правил адвокатської етики);
- в процесі виконання доручення клієнта (ст. 34 Правил адвокатської етики);
- після виконання доручення клієнта (ч. 2 ст. 35 Правил адвокатської етики).
Зверніть увагу! Адвокати, які є учасниками одного адвокатського об’єднання в одному кримінальному провадженні можуть представляти інтереси (бути захисниками) потерпілого та підозрюваного.
Проте адвокати, які є подружжям, не можуть представляти інтереси (бути захисниками) потерпілого та підозрюваного в одному провадженні в зв’язку з конфліктом інтересів. Крім цього, адвокати, які є членами сім’ї, не можуть представляти інтереси (бути захисниками) один одного у провадженні в зв’язку з конфліктом інтересів.
Однак можливо одночасно представляти інтереси двох або більше позивачів чи двох або більше відповідачів одним адвокатом в одному процесі.
Будьте уважні! Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення передбачає дії проти юридичної особи, в якій адвокат раніше працював або надавав правову допомогу.
Чи є порушенням правил адвокатської етики чи конфліктом інтересів перевага прав та інтересів адвоката над інтересами клієнта, зокрема з грошових питань?
Тут відповідь неоднозначна. Кожен випадок є унікальним. Цікаве питання і відповіді в різних випадках будуть різні. Детальніше будемо раді розповісти цю інформацію в наступних статтях.
В яких випадках адвокатська таємниця може розкриватися?
Адвокат не несе відповідальності за відмову будь-яким особам, органам і установам в розкритті адвокатської таємниці і наданні доступу до неї за наявності дозволу клієнта або особи, яка звернулась за професійною правничою (правовою) допомогою, на розкриття адвокатської таємниці.
Наприклад, орган досудового розслідування звернувся до адвоката з вимогою про надання оригіналів первинних бухгалтерських документів товариства, які перебували у нього відповідно до умов договору про надання правової допомоги. Адвокат відмовився виконати вимогу, оскільки документи відповідно до статті 22 Закону становили предмет адвокатської таємниці. Не отримавши документів, правоохоронці звернулися до КДКА зі скаргою на дії адвоката.
Дисциплінарна палата в цій справі дійшла висновку, що адвокат діяв у межах закону та дотримуючись принципу конфіденційності за відсутності заяви клієнта про звільнення адвоката від обов’язку зберігати адвокатську таємницю. Палата дійшла висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Приклади вирішення проблемних питань стосовно доручень центрів БВПД
Адвокат отримав доручення регіонального центру БВПД щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги під час проведення окремої процесуальної дії. У судовому засіданні підзахисний відмовився від послуг адвоката, пославшись на наявність договору про правову допомогу, укладеного з іншим адвокатом. Слухання справи було відкладено. На наступному засіданні захисник за договором заявив відвід судді, який був задоволений.
Засідання із іншим головуючим суддею по справі було призначено у цей же день, але на нього з’явився адвокат, що раніше отримував доручення регіонального центру БВПД. Всупереч волі підзахисного він намагався взяти участь в судовому засіданні як захисник. Через це виникла суперечка між адвокатом та підзахисним. Судове засідання було відкладене через неможливість подальшого розгляду.
Згідно зі статтею 23 Правил адвокатської етики до укладення договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання) повинен з’ясувати у нього, чи він не зв’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським оюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення.
3 урахуванням наведеного поведінка адвоката в цьому випадку була кваліфікована за п.3 ч. 2 ст. 31 Закону як одноразове грубе порушення Правил адвокатської етики та адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Зверніть увагу! Адвокат НЕ може виписати ордер сам собі та діяти у власних інтересах, надаючи правову допомогу собі.
Приклад порушення вимог щодо оформлення адвокатського запиту (сам на себе) наведений нижче.
Палати в таких випадках вважають що адвокати, надаючи правову допомогу, допускають порушення вимог ст.24 Закону щодо оформлення адвокатського запиту.
Зокрема, у одному з випадків, ордер, на підставі якого записувались документи, був виписаний адвокатом самим на себе.
Оскільки адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або Правил адвокатської етики, (ч. 5 ст. 7), палата притягла адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосувала стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (приклад з матеріалів вебінару Миколи Очкольда в Youtube).
Переглядаючи за скаргою адвоката дану справу, у ВКДКА відзначили, що адвокат діяв в інтересах довірителя під час надання правової допомоги, врешті клієнт отримав позитивний результат. З урахуванням обставин вчинення проступку, відсутності негативних настання наслідків та особи адвоката, ВКДКА вирішила скасувати рішення КДКА та застосувати до адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Питання розірвання (припинення) договору про надання правової допомоги
Згідно зі ст. ст. 31 та 35 Правил адвокатської етики зазначається, що клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором.
Стаття 33 Правил адвокатської етики передбачає одностороннє розірвання угоди про надання правової допомоги в разі вчинення особою дій, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката.
Разом з тим електронні дописи громадянина в приватній переписці такими діями вважати не можна ( п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 №1).
Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката.
При розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний:
- повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення;
- проінформувати клієнта щодо здійснення адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.
Обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
Бажано дуже уважно ставитися до змісту договору з клієнтом та передбачати можливі спори з клієнтом завчасно.
Порушення адвокатів при використанні ордерів
Видача та використання ордерів регулюється Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), що затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року № 29).
Приклад, коли адвокат не отримував ордери, але використовував інші ордери.
Адвокат не отримував ордери у Раді адвокатів за його робочим місцем.
На підставі викладеного палата зробила висновок, що у діях адвоката є ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що полягають у порушенні ним частин першої та третьої статті 7, частини другої статті 12 Правил адвокатської етики.
Сплата адвокатами щорічного внеску на забезпечення адвокатського самоврядування
Абзацом 2 частини 2 статті 58 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року і є однаковим для всіх адвокатів.
Положенням про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування встановлено, що сплата щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування є професійним обов‘язком кожного адвоката. Порушення адвокатом порядку та строків сплати щорічних внесків вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком.
Чи є несплата адвокатом щорічного внеску одноразовим дисциплінарним проступком?
Ні. Несплата адвокатом щорічного внеску вважається триваючим дисциплінарним правопорушенням.
До триваючих правопорушень відносяться правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку.
Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
Виходячи з цього, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності (відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») не може сплинути у разі невиконання адвокатом обов’язку щодо сплати внесків за попередні роки, оскільки таке правопорушення здійснюється безперервно.
У разі прострочення більш як на три місяці строків сплати щорічного внеску, до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
Практичний приклад стягнення за порушення строків сплати щорічного внеску
За порушення строків сплати щорічного внеску місцева дисциплінарна палата притягнула адвоката Х. до відповідальності та застосувала дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
ВКДКА не погодилася з таким рішенням та наголосила, що у випадку порушення адвокатом порядку сплати щорічних внесків, а також прострочення встановлених строків їх сплати понад три місяці, до нього за поданням Ради адвокатів України або ради адвокатів регіону застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
На цій підставі рішення палати було скасоване та ухвалене нове, яким адвоката Х. притягнуто до відповідальності та застосоване стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
На завершення зазначимо, що в цій статті ми оминули увагою ще багато цікавих випадків з прикладами, за які може бути зупинено або позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю. Впевнені, що це не знадобиться адвокатам після ознайомлення з нашою статтею. Але будемо раді розповісти цю інформацію в наступних статтях.
Бажаємо успіхів!
Автор: Ігор Свєтлічний, адвокат
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів “Стань автором PRAVOKATOR“