Ніколи не буде зайвим нагадати про гарантії адвокатської діяльності і собі, й іншим учасникам процесу. В конфліктній атмосфері судового провадження буває, що судді та прокурори прямо або опосередковано порушують гарантії адвокатської діяльності. Частіше спеціально, рідше ненавмисно, через незнання. Це, в свою чергу, має наслідки не на користь клієнта бо створює некомфортні умови окремому адвокату та дискредитує усю спільноту адвокатури.
Офіційні скарги на порушення прав адвокатської діяльності можуть бути ефективними, але цей шлях занадто довгий. Натомість ми підготували приклади поширених випадків порушення прав і гарантій адвоката та певні поради щодо того, як самому адвокату запобігати цим порушенням та оперативно реагувати на них.
Руслан Яремчук, адвокат, керуючий Адвокатським бюро “Яремчук і партнери”
Ототожнення адвоката з клієнтом
Йдеться про надання адвокату характеристик, притаманних його клієнту, коли адвоката сприймають за пособника у вчиненні злочину. Ототожненням може бути як приписування адвокату загалом ознак злочинця (“корупціонер”, “бандит”, “убивця” тощо), так і надання йому інших неприємних характеристик. Такі ототожнення адвоката з клієнтом завжди відбуваються з одночасним порушенням презумпції невинуватості.
Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» прямо заборонено ототожнення адвоката з клієнтом. Втім це порушення гарантій прав адвоката настільки масово вчиняється як сторонами процесів, суддями, ЗМІ, так і загалом в суспільстві, що НААУ з цього приводу рішенням № 49 від 05 серпня 2020 року затвердила Роз’яснення положення статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо заборони ототожнення адвоката з клієнтом. Примітно, що роз’яснення має розгорнуту форму, міжнародні орієнтири та національний контекст і може служити пам’яткою адвокату для частого використання.
Втручання у правову позицію
Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» прямо заборонено втручання у правову позицію адвоката. Але виходить абсурдна ситуація: держава, наділивши адвокатуру статусом незалежної інституції, сама ж в особі органів правопорядку, судових органів, прокуратури втручається у діяльність адвокатів та здійснює на них тиск. Або з метою змусити адвоката змінити чи взагалі відмовитися від правової позиції, яка сформована ним у конкретному процесі, або для створення умов, коли участь адвоката у процесі взагалі не є можливою.
Законодавством не визначено конкретного переліку дій, які можна вважати саме втручанням в адвокатську діяльність, тому кожен тлумачить їх на свій розсуд. Вважаємо, що в тій чи іншій формі можна вважати втручанням в адвокатську діяльність наступні дії:
- пряме чи опосередковане запитання, чому обрана конкретна правова позиція;
- критика дій адвоката щодо обраної позиції, дискредитація адвоката в очах клієнта, надання про адвоката оціночних суджень. Наприклад, що клієнту «не пощастило з адвокатом», «адвокат вам нічим не допоможе» тощо;
- не видача судових рішень у визначений законом строк;
- погрози або попередження щодо звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, якщо адвокат буде надалі підтримувати обрану правову позицію;
- власне безпідставні звернення слідчих, прокурорів, суддів до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, зокрема, щодо обраної правової позиції захисту;
- обмеження адвоката у часі для побачення із підзахисним, ознайомлення з матеріалами справи;
- недопускання до побачення з клієнтом за відсутності постанови слідчого про залучення адвоката. Такі випадки трапляються часто в ізоляторах тимчасового тримання;
- підбурювання підзахисного до відмови від адвоката, що нібито так буде «швидше, простіше і краще для всіх». Як правило, це відбувається без відома адвоката, тому адвокату слід завжди переконуватися в дійсності добровільного наміру підзахисного відмови від захисника;
- порушення принципу конфіденційності побачення адвоката з клієнтом, яке натомість відбувається у присутності працівників конвою, секретаря судового засідання чи інших осіб, у залі судового засідання обладнаному засобами звукозапису тощо.
Якщо адвокат спостерігає втручання в правову позицію, він має нагадати, що такі дії є складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 397 КК України.
Провокації для порушення адвокатом Правил адвокатської етики
У випадках, коли у справі залучений адвокат на зміну іншому, або ж на окрему процесуальну дію, нерідко судді, прокурори «новому» адвокату говорять про негативну характеристику попереднього адвоката. Вважаю, що на таку поведінку адвокат має реагувати, як мінімум усно, виходячи з такого
По-перше, якщо дії попереднього адвоката були б дійсно незаконні, то про це б свідчили документи. Але, як правило, колега виконував законні обов’язки щодо захисту клієнта, що не влаштовувало суд, сторону обвинувачення.
По-друге, стаття 51 ПАЕ прямо забороняє адвокату допускати висловлювання щодо іншого адвоката, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів.
По-третє, неетично обговорювати того, хто є відсутнім з точки зору загальної етики і солідарності адвокатів.
І в суді під час засідання, і поза ним необхідно дати співрозмовникам зрозуміти, що обговорювати, а тим більше допускати необгрунтовані оцінки адвокат щодо іншого свого колеги не буде.
І найцікавіше, коли на думку сторони обвинувачення чи суду адвокат “заважає їх роботі” або “заважає забезпечити обвинувальні вироки”. Робота по закону і принциповість сторони захисту дійсно не дозволяє прийняти швидко вирок, на який розраховувала сторона обвинувачення та і суд, щоб закрити справу. Секрету ніякого немає, а рецептом успіху і є подальша робота за законом і принциповість у відстоюванні правової позиції.
Отже, забезпечення гарантій адвокатської діяльності – насамперед у руках самих адвокатів, і нерідко краще в коректній усній формі за необхідності попередити про недопущення порушення гарантій адвокатської діяльності, аніж допустити їх фактичне порушення.
Автор: Руслан Яремчук, адвокат, керуючий Адвокатським бюро “Яремчук і партнери”
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів “Стань автором PRAVOKATOR“