Назад до всіх новин

Legal Matrix: “Крим та свобода слова онлайн”

09 Вересня 2020

Вже традиційно чергової п’ятниці серпня дискусійний клуб відкриває свої двері онлайн.

21 серпня 2020 року на дискусійному майданчику Legal Matrix ми зібрали 15 експертів, серед яких правозахисники, фахівці системи надання безоплатної правової допомоги, медіаюристи та журналісти – тобто всі ті, чия професійна діяльність дотична до питань свободи слова в Інтернеті.

Цього разу експертне обговорення було присвячене темі “Крим та свобода слова онлайн” та включала наступні блоки питань:

  • Обмеження Інтернет Свобод у Криму – які існують, чого ще чекати
  • Майбутнє Свободи вираження поглядів онлайн у Криму – російський Інтернет (Рунет) та його вплив на майбутнє свобод у Криму
  • Можливості для України щодо підтримки своїх громадян у цих умовах. Які кроки могла би зробити Україна для покращення ситуації з дотриманням прав і свобод своїх громадян в окупованому Криму
Обмеження Інтернет Свобод у Криму – які існують, чого ще чекати

інфографіка, підготовлена Кримською правозахисною групою спільно з центром прав людини ZMINA

В рамках першого блоку питань учасники говорили про тиск в мережі на громадян, блогерів та представників ЗМІ. Почала дискусію з інформацією про дійсний стан речей стосовно обмежень Інтернет свобод у Криму Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, яка є об’єднанням кримських журналістів та правозахисників. “Сьогодні, на жаль, більшість журналістів з Криму мали покинути його територію через кримінальне переслідування, тож сьогодні працюють на підконтрольній території”, – каже спікерка. Ця організація регулярно збирає та звітує про ситуацію із порушенням Інтернет свобод людей у Криму.


Пані Ольга зазначила, що деяким журналістам навіть фізично перешкоджають вести свою діяльність в Криму. Вона навела приклад Тараса Ібрагімова, який декілька років розповідав про політичні процеси в Криму, через що йому заборонили в’їзд на на територію півострова.

Що стосується інших журналістів та активістів, які є уродженцями Криму, то багатьом з них загрожує кримінальна відповідальність, де за російським законодавством відкривають справи за статтями про екстремістські погляди або про тероризм. Переслідувались навіть ті особи, які просто вели прямі трансляції подій в Криму. Наприклад, 9 березня 2014 року невідомі у військовій формі затримали на в’їзді в Крим дві групи українських журналістів: фотокореспондента сайту «Главком» Олеся Кромплеса і журналіста видання «Тиждень» Олену Максименко, а також їхнього водія Євгена Рахно. Разом з ними зникли дві активістки руху «Автомайдан» – Катерина Бутко і Олександра Рязанцева, які везли українським військовим листи, продукти харчування, державну символіку. Активісток «Автомайдану» і журналістів відпустили лише через три дні – ввечері 11 березня 2014 року.

Хронологія утисків свободи слова у Криму

 

З повною хронологією переслідувань журналістів можна ознайомитись на сайті Кримської правозахисної групи: 

 

 

 

Російське законодавство ще у 2014 році поповнилось репресивними нормами, зокрема У 2014 році були введені зміни до кримінального кодексу РФ, які дозволили переслідувати жителів Криму за заперечення факту «добровільного приєднання Криму до Російської Федерації». 21 липня 2014 року Президент РФ підписав Федеральний закон N 274-ФЗ «Про внесення змін до ст. 280-1 Кримінального кодексу Російської Федерації»18, який посилив покарання за такі заклики. Згідно з законом, мінімальний штраф за заклики до порушення територіальної цілісності РФ (ч. 1 ст. 280.1 КК РФ) складає 100 тис. руб., А максимальний – 300 тис. руб. також законом введено покарання у вигляді примусових робіт на строк до трьох років або арешту строком на 4-6 міс. Максимальний термін позбавлення волі – чотири роки. покарання за заклики до сепаратизму з використанням ЗМІ або Інтернету (ч. 2 ст. 280.1 КК РФ) – обов’язкові роботи на строк до 480 годин або позбавлення волі на строк до п’яти років. (інформаційно-аналітична доповідь Центру прав людини ZMINA та Кримської правозахисної групи)

Також, Ольга зазначила, що Крим ізольований від українських медіа сайтів, які сьогодні блокуються за рішенням Роскомнагляду, а іноді навіть і без такого  рішення. Наприклад, блокування медіаресурсів в Криму вже п’ять років здійснювалося абсолютно незаконними методами з використанням законодавства РФ. Так, у березні 2014 року, під час збройної окупації півострова спостерігалося довільне відключення мовлення українських телеканалів і заміна їх російськими мовниками.  Наприклад, 3 березня силовим способом було припинено мовлення ТРК «Чорноморська». Пізніше, 6 березня, в Сімферополі відключили ефірне мовлення телеканалів «1+1» і «5 каналу” та інших. Таким чином, до кінця 2014 року цифрове, кабельне та ефірне мовлення українських ТРК на півострові було повністю знищено. Основна мета таких дій – істотне обмеження доступу жителів Криму до незалежних ЗМІ. Замість телеканалу «Інтер» . березня розпочав трансляцію канал «НТВ», замість «1+1» – російський «Перший канал», замість «5 каналу» – «Росія 24», а замість ТРК «Чорноморська» і – «Росія РТР». В цей же день в Севастополі відключили мовлення ТРК «Бриз»

Тож громадяни, які проживають на тій території, отримують інформацію тільки із російських ЗМІ, діяльність яких суворо контролюється та подана інформація сильно фільтрується і часто не відповідає дійсності.

Починаючи з 2017 року, українська влада намагається відновити радіомовлення на півночі Криму. Для цього посилені потужності радіопередавачів, розташованих поруч із адмінкордонами з Кримом у селищах Чонгар і Чаплинка. Українські радійники отримали частоти для поширення мовлення з цих населених пунктів частково на території Херсонської області та північного Криму. Однак російська влада навмисно транслює на цих же частотах на півночі Криму російські та підконтрольні РФ кримські радіостанції або встановлює обладнання, що заглушає радіосигнал українських станцій. (інформаційно-аналітична доповідь Центру прав людини ZMINA та Кримської правозахисної групи)

Марина Старовойтова, адвокатка та фахівчиня правового клубу PRAVOKATOR.Харків, яка модерувала дискусію, озвучила запитання стосовно можливих дій з боку правників на підконтрольній території щодо допомоги особам, які перебувають у Криму в інформаційній ізоляції. Ольга Скрипник висловила свою думку, що тут мають місце декілька напрямів — з боку держави, суспільства та використання міжнародних правових механізмів захисту осіб, яких переслідують у Криму. Є запити на правову допомогу, яку нелегко надавати на території Криму;не вистачає стратегічних документів стосовно Криму з боку держави та існує проблематика інформаційної політики — реальна ситуація у Криму сьогодні мало представлена в українських ЗМІ.

Майбутнє Свободи вираження поглядів онлайн у Криму – російський Інтернет (Рунет) та його вплив на майбутнє свобод у Криму

У другому блоці йшлося про практику у справах про захист честі та гідності фізичних осіб, посягання на які відбулось через Інтернет. Наступне слово було передане Валентині Волобуєвій, заступниці директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка повідомила, з якими саме зверненнями до місцевих центрів приходять клієнти, які є переміщеними особами з Криму та зазначила, що сьогодні дуже мала кількість звернень до системи саме з заявами стосовно порушення прав на свободу слова у Криму. Але за її словами сьогодні працює на підконтрольній території велика кількість правозахисників та адвокатів з Криму, які також співпрацюють із системою надання безоплатної правової допомоги.

Крім того, учасники обговорили механізми доступу до спілкування з особою, яка потребує правової допомоги на території Криму і Ольга Скрипник зазначила, що існують певні складності, зокрема у самій наявності правозахисників, які працюють на окупованій території, а також у використанні законодавчих документів, тому багато адвокатів посилаються на міжнародну практику. Також існує фізична загроза адвокатам через їхню діяльність, спрямовану на захист українських активістів. Тут Ольга наголосила на  необхідності узгоджених дій з боку держави та громадських правозахисних організацій та про необхідність більшої кількості санкцій на порушників прав осіб на території Криму.

Долучилась до дискусії Марина Єлісєєва, директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області, яка зазначила, що веде реєстр адвокатів з Криму, які перевели місце своєї роботи на територію Херсонської області та сплачують внески на території України, але також продовжують працювати, захищаючи права українців і на території окупованого Криму.

Далі модераторка запропонувала поговорити про вплив російського Інтернету (Рунету) на права українців на території Криму, адже існує проблема блокування українських ресурсів, які інформують навіть про можливість перетину пропускних пунктів з окупованого Криму на підконтрольну уряду України територію. Прикладом була справа журналіста Миколи Семени, якого переслідували за те, що він висловлювався, що Крим – це Україна. Справа була резонансною та показала готовність України до таких викликів, адже, на жаль, серйозної підтримки з боку держави він не отримав.

З 1 листопада в Росії набрала чинності значна частина положень закону про гарантування безпечного і сталого функціонування російського сегмента Інтернету, так званого закону про “суверенний рунет”. Документ зобов’язує Інтернет-провайдерів встановлювати надане контрольним органом, Роскомнаглядом, обладнання, яке в разі виникнення загроз безпечній роботі мережі дозволить відомству здійснювати централізоване управління нею. Це має дозволити, зокрема, вимикати російський сегмент Інтернету від всесвітньої мережі. В інший час обладнання буде використовуватися для блокування заборонених ресурсів.

Таке обмеження, безумовно, є порушенням прав кримчан не тільки на свободу слова, а й на свободу особистого спілкування, що є порушенням ст. 8 Європейської конвенції з прав людини, адже блокуються як сайти, так і месенджери, які на сьогодні є основними засобами зв’язку людей на окупованій території.

Можливості для України щодо підтримки своїх громадян у цих умовах. Які кроки могла би зробити Україна для покращення ситуації з дотриманням прав і свобод своїх громадян в окупованому Криму

Далі учасники обговорили можливі заходи щодо протидії порушенню прав активістів та блогерів на окупованій території. Вони дійшли висновку, що кожен факт тиску має бути публічним аби державні органи відкрито розслідували справи до порушення прав активістів та для того, щоб привернути увагу суспільства до реальної ситуації у Криму.

Також присутні підкреслили необхідність збереження та удосконалення діяльності департаменту з воєнних злочинів при Офісі Генерального прокурора України, адже він має велике значення щодо розслідування злочинів на території Криму та саме завдяки йому правозахисники можуть на рівні держави збирати доказову базу.

У рамках другого блоку учасники обговорили існування майданчиків, на яких громадяни, які перебувають у Криму, можуть отримувати інформацію, правову допомогу та консультації з важливих для них питань, зокрема йшлося про базу правових консультацій WikiLegalAid.

Довідково: Кримською правозахисною групою спільно Центром з прав людини ZMINA розроблено ряд рекомендацій для урядів України та РФ, а також урядам країн Європейського Союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії яким автори рекомендують продовжувати чинити тиск на владу Російської Федерації. Рекомендації доступні у (інформаційно-аналітичній доповіді Центру прав людини ZMINA та Кримської правозахисної групи)

Нагадаємо, 9 серпня 2020 року Україною було повернено жорсткі обмеження стосовно Криму. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів, тимчасово припинено роботу контрольних пунктів в’їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і міста Севастополя з 08 год 00 хв 9 серпня 2020 року до 08 год 00 хв 30 серпня 2020 року. Присутні під час дискусії акцентували проблематику переміщення українців через пункти пропуску на підконтрольну територію, адже ті не мали доступу до інформації стосовно заборон через блокування українських інформаційних каналів. Ще, як зазначила Ольга Скрипник, присутня проблема месенджерів таких як Viber та Whatsapp, де інформація, яка корисна для кримчан, використовується проти них або взагалі блокується. У зв’язку з чим правозахисникам залишається тільки розміщувати консультації на доступних кримських ресурсах та яким більш-менш довіряє місцеве населення. 

Наступним слово взяв Сергій Кучерук, який розповів про мобільний застосунок “Безоплатна правова допомога”, що працює на операційних системах IOS та Android. “За допомогою цього застосунку особи, що перебувають у  Криму або на іншій, непідконтрольній уряду України території, можуть отримати правову допомогу онлайн. Тобто, людина, яка, наприклад, бажає отримати правову консультацію, може написати суть питання одразу в додатку, прикріпити до повідомлення зображення необхідних документів та надіслати його. За допомогою прописаного алгоритму програма в автоматичному режимі перенаправить повідомлення до чергового юриста, який розгляне суть звернення та надасть відповідь на електронну пошту заявника. Крім можливості отримати консультацію онлайн, застосунок має й інші опції: через один клік можна зателефонувати до єдиного контакт-центру, на “гарячу лінію” системи безоплатної правової допомоги, отримати перелік точок доступу до безоплатної правової допомоги з їхньою контактною інформацією, замовити  адресну правову допомогу, якщо особа з певних причин фізично не може  пересуватись, отримати доступ до правничої вікіпедії WikiLegalAid, яка містить у собі понад 1,5 тисячі правових консультацій”. 

Як зазначила Марина Єлісєєва, на межі між Херсонською областю та анексованим Росією Кримом на контрольно-пропускних пунктах “Каланчак” та “Чонгар” розміщено розгорнуту інформацію для осіб, що перетинають кордон, про можливість отримання безоплатної правової допомоги у найближчих точках доступу або від інших провайдерів надання такої допомоги.

Наприкінці зустрічі учасники обмінялися думками щодо майбутнього та можливостей підтримки Україною своїх громадян у Криму, їхньої свободи слова, зокрема в Інтернеті, та захисту прав, основними з яких були:

  • наявність розробленої чіткої стратегії на підтримку зв’язку з людьми, а не лише з територіями;
  • спрощення доступу до отримання усіх українських документів;
  • спрощення доступу до освіти;
  • розбудова чітких правових механізмів захисту українців у Криму;
  • посилення департаменту з воєнних злочинів при Офісі Генерального прокурора України;
  • посилення координаційних дій між усіма організаціями, діяльність яких направлена на допомогу кримчанам;
  • збільшення кількості інформації про ситуацію у Криму у ЗМІ та інших інформаційних ресурсах.

Довідково: Серія експертних дискусій у форматі «Legal Matrix» проводяться у партнерстві Координаційного центру з надання правової допомоги з Американською асоціацією верховенства права ABA ROLI в Україні за організаційної підтримки мережі правових клубів PRAVOKATOR.

З результатами інших дискусій можна ознайомитись на сайті у розділі “Статті”