16 липня 2020 року для фахівців місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Харківської, Луганської, Сумської та Полтавської областей було проведено вебінар «Окремі аспекти роботи ЄСПЛ. Презумпція невинуватості у фокусі практики Європейського суду з прав людини». Захід було проведено в рамках серії вебінарів WEB.LAW.Talk, запланованих правовим клубом PRAVOKATOR.Харків на липень 2020 року.
Запрошеним спікером став Дмитро Мазурок, адвокат Харківської правозахисної групи, учасник програми «Адвокат Майбутнього», який вже має власну практику ведення справ у Європейському суді з прав людини та поділився власним досвідом з учасниками.
Вебінар був присвячений двом питанням: загальним особливостям звернення до ЄСПЛ та презумпції невинуватості у фокусі практики Європейського суду з прав людини.
Під час першої частини заходу, адвокат розповів про основні вимоги прийнятності заяви до ЄСПЛ, адже дане питання досить широке, та в багатьох курсах зі звернення до ЄСПЛ займає декілька днів, а офіційна інструкція на сайті суду складає понад 130 сторінок тексту. Однак, аби учасники більше орієнтувались в даному питанні при консультуванні клієнтів, спікер окреслив основні вимоги до заяви та які потребують уваги.
Основними моментами спікер зазначив що:
- суду важливо аби заявник обов’язково зазначив свою стать
- обов’язкова наявність відмітки про країну проти якої подається скарга
- інформація про представника дані про електрон адресу та номер факсу вказуються розбірливо
- у пунктах 34,35 формуляру довіритель та довірена особа обов’язково мають поставити підпис та дату підпису, адже без цих даних суд вважатиме, що доручення не передано
- на відміну від українських судів, у заяві до ЄСПЛ не потрібно вказувати посилання на практику розгляду Європейським судом з прав людини аналогічних справ
- обов’язково вказати, що всі національні засоби захисту прав вичерпано
Детальніше про вимоги до формуляру заяви, умови прийнятності такої та інші особливості звернень до ЄСПЛ можна ознайомитись за посиланнями:
- Європейський суд з прав людини. Питання й відповіді
- ЄСПЛ у 50-ти запитаннях
- Загальна інформація для заявників на сайті Суду
- Нотатка для заповнення формуляру заяви
- Найтиповіші помилки при заповненні формуляру заяви /li>
- Он-лайн навчання від проекту “Хелп” Ради Європи
Друга частина вебінару присвячена темі презумпції невинуватості у фокусі практики ЄСПЛ. Стаття 6 § 2 Конвенції «Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Тут спікер розпочав з окреслнення певних стандартів презумпції невинуватості, які сформовані Європейським судом. Першим з таких стандартів є обов’язок доведення – перенесення обов’язку доведення на обвинуваченого порушує презумпцію невинуватості (Telfner проти Австрії, § 15). Тобто, кожного разу, коли особа, яка обвинувачується має доводити свою невинуватість, це порушує презумпцію невинуватості. Також, обов’язок доведення не може бути перенесений і у випадку позову про відшкодування шкоди, поданого внаслідок остаточного рішення про звільнення від кримінальної відповідальності.
Другий стандарт це презумпція факту і права. Тут спікер каже, що Європейська конвенція з прав людини не забороняє певні презумпції факту і права, однак потрібні певні гарантії. Тобто, держави-учасниці, які застосовують презумпції у кримінальному праві, повинні врівноважити важливість випадків і права сторони захисту; інакше кажучи, застосовані засоби мають бути розумно пропорційними щодо переслідуваної законної мети.
Третій стандартом, окресленим спікером є обсяг статті 6 § 2 Конвенції. Власне стаття розповсюджується на все кримінальне провадження. Тобто, презумпція невинуватості діє від початку реєстрації кримінального провадження до визнання особи винною. І навіть після визнання особи винною, з держави не знімається відповідальністьі, якщо права такої особи було порушено до винесення вироку суду.
Наступні првадження після визнання особи винною або її виправдання, як каже спікер, також охоплюються презумпцією невинуватості. Тобто, якщо особу було виправдано або кримінальну справу щодо неї було закрито, державні органи чи службовці не можуть ставитись до людини так, ніби вона винна у правопорушеннях, у яких її обвинувачували.
Наступним важливим моментом було підкреслено важливість розуміти негативні висловлювання які можуть порушувати презумпцію невинуватості. Тут Європейський суд каже що стаття 6 § 2 Конвенції має на меті перешкодити порушенню права на справедливий суд, судовий розгляд внаслідок негативних висловлювань, безпосередньо пов’заних із судовим розглядом. Тобто, якщо немає кримінального провадження то і не має порушення презумпції невинуватості.
Не менш важливим є і висловлювання представників судових органів та висловлювання посадових осіб. У перому випадку передчасне висловлення такої думки самим судом неспростовно зневажає презумпцію невинуватості. Що стосується другого, то тут важливосто добирати слова, які використовують посадові особи у заявах щодо особи, яка ще не була засуджена і визнана винною у даному кримінальному правопорушенні. Приклади справ за цими питаннями: Nešťák проти Словаччини, § 88; Garycki проти Польщі,§ 66, Daktaras проти Литви, § 41; Arrigo і Vella проти Мальти (déc.); Khoujine та Інші проти Росії, § 94.
Далі Дмитро Мазурок навів приклади справ про негативні висловлювання, з якими можна ознайомитись нижче:
- Справа «Довженко проти України» (Рішення 12.01.2012)
- Справа «Грабчук проти України» (Рішення ЄСПЛ від 21.09.2006)
- Справа «Шагін проти України» (Рішення від 10.12.2009)
- Справа «Хужин та інші проти Росії» (Рішення ЄСПЛ від 23.10.2008)
- Справа «Буткявичюс проти Литви» (Постанова ЄСПЛ від 26.03.2002)
- Справа «Фатуллаєв проти Азербайджану» (Постанова від 22.04.2010)
Наступний момент, на який треба звернути увагу це негативна кампанія у ЗМІ. Європейський суд критично оцінює обставини, коли у ЗМІ з’являються повідомлення із негативними висловленнями, які згадувались вище.
Однак, СПЛ обережно ставиться до такої негативної кампанії в країнах ,де немає суду присяжни. Вважається, що професійний суддя може розрізняти свою роботу та газетні заголовки.
Останнім важливим пунктом є санкції за нерозкриття інформації. Презумпція невинуватості також пов’язана зі правом не свідчити проти себе. Тобто, якщо наприклад під час затримання до складання протоколу вже відібрані пояснення, то це порушує презумпцію невинуватості. Такі докази вважаються отриманими внаслідок порушення прав людини.
Наприкінці вебінару спікер розказав як використати порушення презумпції невинуватості та наів інструменти, серед яких визання доказів неприпустимими, скасування судового рішення через упередженість судді та згадування особи у судовому рішенні щодо інших осіб.
Нагадаємо, що на серпень запланована наступна серія вебінарів WEB.LAW.TALK для фахівців та фахівчинь системи надання безоплатної правової допомоги Луганської, Харківської, Полтавської та Сумської областей, про які буде анонсовано на сайті та на пошти центрів.