Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну слідчими Національної поліції розпочато більше 70 кримінальних проваджень за фактами вчинення російськими військовими сексуального насильства, пов’язаного з війною, відносно щонайменше 79 постраждалих. Серед постраждалих – жінки, чоловіки та діти.
З метою захисту постраждалих від різних форм сексуального насильства під час війни для юристів та адвокатів проведено серію онлайн-тренінгів, на яких з експертками обговорили які є види сексуального насильства пов’язаного з конфліктом (далі – СНПК), особливості доказів та доказування, а також способи захисту прав потерпілих від СНПК.
Злочини сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, за визначенням міжнародного кримінального права, сягають рівня особливо тяжких порушень і можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини, злочини проти людяності або акти геноциду. Потерпілі від СНПК, потребують всебічної підтримки.
Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої – третьої статті 55 КПК України поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи.
Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.
“Заява про вчинення злочину за своєю правовою природою не є доказом у розумінні положень ст. 84 КПК, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР по фактах, висвітлених у такій заяві, та здійснення їх кримінально-правової перевірки (постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 30.05.2023 у справі № 761/13685/14-к)” – зауважила спікерка Людмила Вигівська, адвокатка, експертка у сфері кримінальної юстиції, членкиня ГО «ЮрФем», кандидатка юридичних наук.
Кримінальне провадження щодо СНПК кваліфікується по статті 438 ККУ Порушення законів та звичаїв війни.
Приклади формулювання кваліфікації у вироках суду чи обвинувальних актах:
- жорстоке поводження з цивільним населенням;
- інші порушення законів та звичаїв війни;
- жорстоке поводження з цивільним населенням та інше порушення законів та звичаїв війни;
- умисні дії, які виразилися у жорстокому поводженні з цивільним населенням, у порушенні законів та звичаїв війни.
Забезпечення безпеки
Забезпечення безпеки – здійснення правоохоронними органами заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров’я та майна осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
Заходи забезпечення безпеки:
- особиста охорона, охорона житла і майна;
- видача спеціальних засобів;
- використання засобів контролю і прослуховування;
- візуальне спостереження;
- заміна документів, зовнішності, місця роботи або навчання, проживання;
- поміщення до певних установ;
- забезпечення конфіденційності відомостей про особу;
- закритий судовий розгляд, інші заходи.
Докази та доказування
Докази – фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальні джерела доказів – показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належні докази – прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин кримінального провадження.
Допустимі докази – отримані у порядку, встановленому КПК.
Доказування – збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов’язок доказування – на слідчому, прокурорі.
Збирання доказів здійснюється у порядку, передбаченому КПК. Потерпілий збирає докази шляхом витребування та отримання юридичних та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчий (розшукових) дій та інших процесуальних дій.
Допит
- Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із допитуваним.
- Дистанційне досудове розслідування (за рішенням слідчого, прокурора) – допит у режимі відеоконференції.
- Тривалість допиту: без перерви не більше 2 годин, за день – до 8 годин. Малолітні, неповнолітні – 1 та 2 години відповідно.
- Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні – у виняткових випадках, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань.
Речові докази та документи
Речові докази – матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення; зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ; предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом; документи, якщо вони містять ознаки речового доказу.
Документи – спеціально створені з метою збереження інформації матеріальні об’єкти, які містять зафіксовані відомості, які можуть бути використані як доказ.
“Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази” – зазначила пані Людмила.
Експертизи
Експертиза проводиться експертами, яких залучають сторони провадження чи слідчий суддя за клопотанням захисту, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Слідчий/прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо:
1) встановлення причин смерті;
2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4) встановлення віку особи;
6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити, розміру шкоди немайнового характеру.
Спеціальне досудове розслідування (inabsentia)
– на підставі ухвали слідчого судді стосовно підозрюваного, який переховується на ТОТ/території держави-агресора, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук;
– або щодо підозрюваного, стосовно якого прийнято рішення про обмін як військовополоненого та обмін відбувся.
Обов’язкова участь захисника!
Відомості щодо розслідування in absentia невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до ЄРДР і публікуються ЗМІ та на вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Повістки про виклик – за останнім відомим місцем проживання/перебування та публікуються в ЗМІ і на вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Копії процесуальних документів надсилаються захиснику.
Закінчення досудового розслідування
- Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді у найкоротший строк або на закриття провадження.
- Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом.
- Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення розслідування та надання доступу до матеріалів.
- Про відкриття сторонами матеріалів повідомляється потерпілий.
Скарги на дії чи бездіяльність слідчого/прокурора:
1) На рішення, дії чи бездіяльність до слідчого судді;
2) На недотримання розумних строків до прокурора вищого рівня;
4) На порушення з боку керівника прокуратури до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов’язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
Результати розгляду цивільних позовів у провадженнях за ст. 438 КК
Вирок від 17.11.22 у справі № 369/9950/22 “Стягнути солідарно з ОСОБА_6, та ОСОБА_7, на користь ОСОБА_5 майнову шкоду 43 000 доларів США та 200 000 грн, а також 6 мільйонів гривень моральної шкоди”.
Вирок від 19.12.2022 у справі 758/14216/21 “У справі заявлено вимогу про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3 129 328 грн 11 копійок, у вигляді витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8, проте, відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують реальність вже понесених витрат, а також вартості необхідного лікування на майбутнє. Відшкодування матеріальної шкоди до задоволення не підлягає.
Щодо моральної шкоди суд вважає, що спільними діями обвинувачених потерпілому ОСОБА_8 заподіяно сильну фізичну біль та душевні страждання, що, серед іншого, підтверджено висновком комісійної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи потерпілого. Суд вважає, що з урахуванням засад розумності та справедливості розмір моральної шкоди має становити 950 000 грн та бути солідарно стягнений з обвинувачених”.
Про особливості підготовчого судового засідання дивіться в інфографіці.
Судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia)
– переховується від органів слідства та суду на ТОТ, території держави-агресора та/або оголошений у міжнародний розшук.
або
– уповноваженим органом прийнято рішення про передачу для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
“Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою. З моменту опублікування повістки у ЗМІ та на вебсайті суду вважається належним чином ознайомленим з її змістом” – підсумувала спікерка Людмила Вигівська.
Виконання вироків за ст. 438 КК
- Під час виконання вироку суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від відбування покарання у зв’язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого.
- Це питання вирішується судом за клопотанням прокурора місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
- Клопотання розглядається судом у день його надходження до суду суддею одноособово за участі прокурора.
Автор: Альона Берелет, юристка правового клубу PRAVOKATOR