Що собою представляє правовий спір та звідки виникла потреба в альтернативних способах вирішення спорів було роз’яснено під час вебінару “Альтернативні позасудові способи вирішення спорів. Загальний огляд” експертом Олександром Сидєльніковим.
1. Що таке правовий спір?
Правовий спір, як категорія – це конфлікт, який виникає у сфері права, в площині правових відносин, пов’язаний з ситуаціями, коли вчинено правопорушення, коли є невизначеність у суб’єктивних правах або коли одна зі сторін не визнає права.
У зв’язку з правопорушенням або з неправильним розумінням певного обсягу прав та обов’язків, у людини виникає почуття несправедливості як реакція на це і виникає питання правового спору та необхідності його вирішення. Кожен учасник правових відносин користується всіма законними способами для того, щоб захистити свої права та відновити справедливість.
2. Як поновити справедливість, коли виник правовий спір?
Юридична наука та практика дає відповіді на питання як поновити справедливість, коли виник правовий спір.
Найвідомішими способами захисту порушених прав є:
- Піти до суду. Тобто вирішити спір у судовому порядку для того, щоб захистити свої права. Це найпопулярніший спосіб, який е найбільш розповсюдженим.
- Адміністративне оскарження. Тобто можна піти до органу державної влади або до органу місцевого самоврядування та подати скаргу чи звернутися з заявою про захист свого порушеного права, за умови, що це порушення було вчинено суб’єктом владних повноважень.
Це не всі існуючі альтернативи, також є такі, які засновані на засадах самостійного врегулювання спірних правовідносин між учасниками конфлікту.
3. Звідки виникла потреба в альтернативних способах вирішення спорів?
Право на судовий захист є фундаментальним для встановлення верховенства права. Ст. 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий суд. Також у нас є право на конституційну скаргу, на звернення до омбудсмана, на використання звернень до Європейського суду з прав людини.
4.Чи завжди судовий розгляд справи е ефективним і достатнім для справедливого вирішення спору?
Не завжди, інакше це питання сьогодні не виникло. Виникнення альтернативних способів вирішення спорів пов’язано з реакцією на недоліки судового процесу для клієнтів системи та споживачів судових послуг.
На мій погляд, недоліками судового способу вирішення спорів є:
- Рішення може не задовольнити жодного з учасників спору – це пов’язано з тим, що правові позиції які сторони висловлюють у суді у своїх позовних заявах. Вони не завжди відповідають їх інтересам, тобто того чого вони хочуть у реальному житті. Суддя не може усе врахувати, оскільки він обмежений предметом позову.
- Перенавантаженість судової системи і порушення розумних строків розгляду судової влади – процес вирішення спору сильно затягується, це велика проблема у будь-якій справі, у будь-якому спорі.
- Затрата значних емоційних та фінансових ресурсів учасників спору.
- Непрогнозованість остаточного рішення суду. Не дивлячись на те, що в нас е принцип правової визначеності, який в судовому процесі трансформується в принцип забезпечення єдності судової практики, тобто якщо ви приходите до суду і знаєте що ваші категорії спорів з однаковими обставинами, складається одна і та сама судова практика, то потенційно ви маєте розраховувати на схоже рішення у вашій справі. Але обставини кожної справи унікальні й це впливає на остаточне рішення у справі. Дуже часто сторони відсторонені від процесу прийняття рішення, вони не контролюють цей процес, що в кінцевому результаті може призвести до непередбачуваних наслідків.
- Недосконала система виконання судових рішень. Судові рішення часто не виконуються через різні обставини. Це досить актуальна проблема в контексті України.
Ці недоліки актуальні не лише для України, а в усьому світі.
Більше інформації ви зможете отримати переглянувши запис вебінару за посиланням: