Коли ми говоримо про булінг у закладі освіти, ми, зазвичай, розуміємо під цим протиправну поведінку проти дитини. І рідко замислюємося над тим, що у навчальному закладі є інша жертва булінгу – вчитель. Державою на сьогодні проводиться широка просвітницька робота, націлена на захист прав дитини від булінгу. Але що робити вчителю, який постійно страждає від випадків насильства щодо нього? Як йому захистити свої права, як діяти в разі, якщо не отримуєш підтримку від адміністрації, яка закриває на це очі?
Не зважаючи на те, що метою професії вчителя є виховання та відповідне відношення до дитини та професійне ставлення до дітей, яких йому довірено батьками і державою, але вчитель має право на відповідне реагування на агресивне та провокаційне ставлення до себе з боку вихованців та їх батьків. Вчителі мають право захищати себе від цькування. Фахова консультація щодо прав та можливих дій та реагування може надати лише юрист, який має досвід та практику надання правничої допомоги в таких випадках.
І тому, правовий клуб PRAVOKATOR.Дніпро спільно з Бердянським місцевим центром з надання БВПД та КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР провели захід, спрямований на отримання освітянами знань щодо того, як вчителю захистити свої права.
Так, 22 січня відбулась онлайн-зустріч освітян та юристів системи надання БПД на тему «Педагог – жертва булінгу».
Спікерка
Майя Хом’якова, практикуюча юристка, головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання БПД Бердянського місцевого центру з надання БВПД.
Під час зустрічі учасники обговорили проблему булінгу у закладі освіти, ознаки та першопричини цього явища.
Майя Хом’якова розповіла освітянам, як діяти якщо жертвою цькувань стали вони самі.
«…Найважливіше, щоб педагог припиняв будь-які ознаки булінгу одразу ж, не давши ситуації розвинутися. Необхідно чітко визначити ієрархію відносин «вчитель-ученик», і в жодному разі самому її не порушувати і не давати такої можливості учню…» – зазначає фахівчиня центру.
18 грудня 2018 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Чинності цей закон набрав 19.01.2019 року. Цим законом були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про освіту». Введено до вжитку у законодавстві таке поняття як «булінг (цькування)», а також встановлено санкцію за вчинення такого правопорушення.
Механізм дій педагога у разі вчинення проти нього булінгу (цькування) наступний:
Відповідно до частини 3 статті 26 ЗУ «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:
- з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти
- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Згідно із частиною 1 статті 54 ЗУ «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:
Частиною 2 статті 55 ЗУ «Про освіту» встановлено, що педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко встановлена міра відповідальності для особи або осіб учасників навчального процесу, які вчиняють булінг.
Булінг (цькування) вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин (ч.3).
Булінг, вчинений групою малолітніх або неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років або ними повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин (ч. 4).
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 850 грн до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку (ч. 5).
Отже у разі вчинення проти педагога булінгу, в першу чергу такий випадок бажано зафіксувати та особисто звернутись із письмовою заявою до керівника закладу освіти, яким своїм безпосереднім обов’язком має повідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
Додатково, дитина яка вчинила булінг (цькування) учасника освітнього процесу, підлягає взяттю на профілактичний облік підрозділом ювенальної превенції Національної поліції України, відповідно до пункту 7 статті 2 Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2017 № 1044. Профілактичний облік дітей – комплекс заходів із взяття на облік, наповнення та підтримання в актуальному стані баз даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, стосовно дітей, щодо яких здійснюється профілактична робота. Додатково, батьків дітей, які вчиняють булінг (цькування) є можливим притягнути до адміністративної відповідальності за невиконання ними обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 КупАП).
Кожна людина має право на захист своїх прав, кожен педагог має право на гідне до себе поводження, повагу та захист. І державою встановлений механізм такого захисту. Причиною великої кількості безкарності за випадки булінгу щодо вчителя є замовчування про це. Тому система надання безоплатної правової допомоги закликає не мовчати. Відстоюйте свої права і говоріть про це, адже лише спільними зусиллями, ми зможемо привернути увагу суспільства на цю проблему і необхідність її вирішення.