Законодавством України передбачено право близьких родичів загиблого військового на отримання одноразової грошової допомоги (далі ОГД) – гарантованої державою виплати у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Проте, як відомо, не всі такі рідні і близькі загиблого мають право на відповідні виплати. Так, право на призначення та отримання ОГД мають:
- батьки,
- один із подружжя, який не одружився вдруге,
- діти, які не досягли повноліття,
- утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім’ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
З практики, у наших військових бувають різні сімейні ситуації, зокрема, військовий міг не мати а ні дружини, а ні батьків, скажімо, його виховувала бабуся. То чи має право бабуся (єдиний родич загиблого) на отримання статусу члена сім’ї загиблого військового, якщо у законодавстві така категорія родичів не зазначена?
Детальніше про це розповідає завідувачка сектору Криничаського бюро правничої допомоги Надія Федориненко.
Можемо на практиці розглянути справу № 178/3285/23 Криничанського районного суду Дніпропетровської області, де клієнтка являлася бабусею загиблого військового, яка виховувала його з дитинства, являлася законним опікуном до його повноліття, оскільки матір та батька було позбавлено батьківських прав з самого дитинства нашого військового.
Таким чином, бабуся являлася єдиним членом сім’ї військового. Виховувала його та утримувала до його повноліття. Після того як чоловік став мати власний заробіток – вже він утримував свою бабусю, яка за станом здоров’я не могла працювати та забезпечувати себе самостійно.
Онук загинув, перебуваючи на війні. Після отримання жінкою сповіщення, вона звернулась до управління соціального захисту населення за отриманням відповідного статусу сім’ї загиблого. Жінці було відмовлено, оскільки вона не відносилась за законодавством до членів його сім’ї та не було підтверджено факту перебування жінки на утриманні загиблого.
Бабуся загиблого військового звернулась до районного суду із заявою про встановлення юридичного факту – факту проживання однією сім’єю та перебування на утриманні у загиблого.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За приписами п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У відповідності до ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту – це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Для встановлення відповідного факту, що має юридичне значення, було зібрано довідки за місцем проживання, виписки по банківським рахункам, свідоцтва, що підтверджують родинні відносини та документи з медичних закладів про стан здоров’я заявниці.
Як докази, жінка надала рішення суду якими було позбавлено біологічних батьків батьківських прав, та призначено її опікуном, довідку про склад сім’ї. Орган місцевого самоврядування надав акти обстеження умов проживання, які підтверджували відповідний факт: у акті зазначено, що жінка виховувала до повноліття та проживала разом із своїм загиблим онуком, та як непрацездатна пенсіонерка, перебувала на його утриманні
Факт перебування на утриманні бабусі у онука, можна було підтвердити роздруківками щодо зарахувань коштів на поточний банківський рахунок, відкритий на ім’я жінки.
В банківських документах відображено хто є платником, хто отримувачем, розмір та періодичність грошових зарахувань.
Таким чином, суд, дослідивши всі наданні докази, задовольнив рішенням по справі № 178/3285/23 заявлені вимоги жінки та встановив факт спільного проживання та перебування жінки (бабусі загиблого) на утриманні у загиблого військового.