Через повномасштабну військову агресію рф проти України зʼявляється чимало питань стосовно відновлення втрачених документів на майно та встановлення права власності. Тож ми продовжуємо досліджувати цю тематику під час онлайн-заходів разом з юристами системи надання безоплатної правової допомоги та адвокатами.
Так 11 та 13 жовтня відбувся вебінар присвячений питанням відновлення втрачених документів на житло та землю, організований Координаційним центром з надання правової допомоги спільно з Норвезькою радою у справах біженців в Україні.
Під час заходу разом зі спікеркою Анною Селезньовою, провідною юристкою Норвезької ради у справах біженців в Україні, говорили про:
- захист та поновлення права власності за умови втрати правовстановлюючого документу,
- судова практика встановлення права власності на підставі втрати правовстановлюючого документу у порядку статті 392 Цивільного кодексу України,
- особливості захисту права власності на земельні ділянки,
- питання спадкування та інші.
“З початком активних бойових дій люди дійсно бігли з дому в тому, що могли, за можливості прихопивши паспорт. Документи на житло та на землю – ті, про які в першу чергу не думається. Тому зараз дуже багато людей звертається до юристів з питанням, як саме поновити втрачений документ, тому що він дійсно міг бути залишений на тимчасово окупованій території або знищений під час пошкодження житла внаслідок бойових дій. Чому питання з поновлення цих документів та захист права власності в цих умовах важливе саме зараз? Ще 2 вересня 2020 року постановою Кабінету Міністрів № 767 було розроблено порядок компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Крім цього, в проєктах законів з цього питання, які зараз розглядаються комітетами, основною підставою для отримання компенсації надання потерпілими доказів про права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна.” – зауважила спікерка Ганна Селезньова.
Коли необхідно відновити втрачений оригінал правовстановлюючого документа на об’єкт нерухомого майна (будинок, квартиру)?
Якщо правовстановлюючий документ було видано або посвідчено після 01 січня 2013 року, і відомості про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП), то таке поновлення права власності не є необхідним, адже відповідно до п. 3 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до нього – тобто фактично можна розпоряджатися своїм майном без оригіналу такого документа.
Яким чином відбувається поновлення втраченого оригіналу правовстановлюючого документа на об’єкт нерухомого майна (будинок, квартиру)?
Орган, який видав/посвідчив правовстановлюючий документ на об’єкт нерухомого майна (будинок, квартиру), видає дублікат втраченого документа.
Куди звертатися для отримання дубліката втраченого правовстановлюючого документа на об’єкт нерухомого майна (будинок, квартиру)?
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про нотаріат» у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа.
Тобто, якщо втрачено оригінал документа, що встановлював право власності на будинок, квартиру чи іншу нерухомість, варто в першу чергу звернутися до нотаріуса, який посвідчував такий документ, або до органу місцевого самоврядування, який такий документ видавав, із заявою про видачу його дубліката.
Хто може звернутися за отриманням дубліката правовстановлюючого документа на об’єкт нерухомого майна (будинок, квартиру)?
Подати таку заяву можуть особи, щодо яких визначено право власності в такому документі (або які здійснювали відчуження права власності – дарували, продавали), спадкоємці таких осіб та особи, уповноважені довіреністю діяти від зазначених вище осіб.
Яким чином можна відновити право власності на об’єкт нерухомого майна (будинок, квартиру), якщо отримати дублікат правовстановлюючого документа неможливо?
Якщо отримати дублікат правовстановлюючого документа неможливо з описаних вище підстав, то єдиним шляхом відновлення права власності на майно буде звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна в порядку статті 392 Цивільного кодексу України. У цьому випадку позивачами вже будуть лише особи, щодо яких визначено право власності у втраченому документі.
Що може бути доказами права власності на об’єкт нерухомого майна (будинок, квартиру)? Дивіться в інфографіці.
Встановлення права власності на нерухоме майно в порядку спадкування
У випадку, коли нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, єдиним шляхом отримати спадкоємцю спадкове майно є звернення до суду із позовною заявою про встановлення права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом/заповітом.
У такому випадку спадкова справа вже відкрита, тому нотаріус має видати спадкоємцю постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, що є підставою звернення до суду.
Відповідно до п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
А постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину є якраз доказом цієї умови. Доказом цього також може бути повідомлення про вручення листів нотаріусу, у випадку, коли нотаріус ігнорує звернення.
Підстави для видачі постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину дивіться в інфографіці.
Спадкування земельних ділянок без кадастрового номеру
Отримати у спадщину право власності на земельну ділянку можливо лише на сформовані земельні ділянки. За загальним правилом, це коли земельній ділянці присвоєний кадастровий номер.
Однак відповідно до п. 2 Розділу VII (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи.
Спадкування права на земельну частку (пай)
Суд визнає право власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування якщо спадкодавець за життя не одержав відповідного сертифіката або помилково не був включений до списку власників (ВС/КЦС, у справі № 396/1683/18-ц, від 17.03.20)
Згідно роз’яснень викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі – КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Більше корисної інформації та судової практики з питань поновлення втрачених документів на житло та землю дивіться у відеозаписі вебінару на youtube каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR.