22 травня 2024 року, в рамках співпраці між Координаційним центром з надання правничої допомоги та Американською асоціацією юристів (ABA ROLI) в Україні, відбулось експертне обговорення на тему: “Особливості відповідальності за поширення протиправного інформаційного контенту в розрізі ст. 111-1, 114-2, 435-1, 436-2 ККУ”.
Захід відбувся із залученням запрошених експертів та адвокатів, які співпрацюють із системою надання правничої допомоги та мають досвід роботи у вказаній категорії справ. 
Після початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року Кримінальний кодекс України було доповнено новими статтями, які передбачають відповідальність за колабораційну діяльність, несанкціоноване поширення інформації, що загрожує обороноздатності України, та порушення честі і гідності військовослужбовців.
Типовою проблемою, яка виникає у випадку запровадження нових норм є різні підходи суддів до їх правозастосування та відсутність оптимального алгоритму дій захисника у відповідних категоріях справ.
“Система безоплатної правничої допомоги продовжує долучатися до проведення заходів в форматі експертних обговорень з актуальних в умовах воєнного стану тематик. Війна триває і тим самим, на жаль, створює новий практичний досвід для правничої спільноти. Адвокати, які співпрацюють із системою надання правничої допомогу, є тими, хто формує зовсім нову практику в сфері захисту прав клієнтів, зокрема у справах пов’язаних з такими злочинами. Тому важливо шукати відповіді на складні запитання в колі експертів та сприяти обміну набутим досвідом серед колег” – зазначив Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правничої допомоги.
Експертне обговорення відбулось завдяки залученню різних сторін учасників процесу. Зокрема серед учасників медіаюристи ГО «Платформа прав людини»: Микола Гринишак та адвокатка Ольга Вдовенко, які займаються дослідженням та аналізом законодавства про кримінальну відповідальність за поширення інформаційного контенту в Інтернеті, а також моніторингом практики застосування цих норм.
Моніторинг застосування нових норм ККУ та аналіз судової практики показує, що за період з 2014 по 2019 роки до кримінальної відповідальності за статтями, які містять заборону поширювати певні види інформації (9 статей) було винесено 247 вироків, а за період з березня 2022 по травень 2024 – 1634 тільки за двома статтями 111-1 (ч. 1 та 2) та 436- 2.
Щомісячний аналіз судової практика за цими статтями підтверджує цю проблему застосування різних видів покарань за однотипні діяння. Зокрема, у справі № 209/889/23, яка розглядалась Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та у справі № 473/3390/22, яку розглядав Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області. Обидва обвинувачені здійснювали поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, однак їх дії були кваліфіковані за різними статтями ККУ, та, відповідно, призначені різні види покарання.
Національні суди досить часто не проводять самостійного аналізу тексту та змісту відео- чи фотоповідомлень, які стали підставою для обвинувачень у порушенні норм ККУ. У більшості випадків наявність/відсутність вини особи встановлюється за допомогою проведення судової експертизи (комплексної, семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення, судово-лінгвістичної експертизи тощо).
Отже, у таких справах факт вчинення злочину встановлюється скоріше не судом, а судовим експертом, який надає оцінку змісту поширеного повідомлення. Роль суду найчастіше зводиться лише до констатації факту наявності кримінального правопорушення, підтвердженого висновком експерта, та призначення міри покарання.
Судову практику в контексті спеціальних та нових норм ККУ щодо поширення онлайн інформаційного контенту також озвучила Катерина Котельва, суддя Галицького районного суду м. Львову та викладачка Національної школи суддів України. Пані Катерина звернула увагу на такі правила подолання колізій у законодавстві, які застосовуються судами:
1. Перевагу між нормативними актами, прийнятими в різний час, має акт, прийнятий пізніше, зазначено в ЗУ «Про правотворчу діяльність».
2. У випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норми права, вона має тлумачитися на користь невладного суб’єкта (якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки), як приклад можна розглянути такі рішення:
- Постанова Касаційний господарський суд Верховного Суду від 03.07.2019 № 911/1521/18;
- Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 28.06.2023 № 932/1270/21.
Проблематику державного обвинувачення в кримінальному процесі за вказаними статтями озвучив Олександр Жила, заступник начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки.
“Я пропоную розфокусувати наш макропогляд і сприйняти ситуацію з більш високої позиції. Людська думка формується під впливом певного матеріалу або певного гасла (заклику). Кримінальний кодекс України містить біля 15 статей злочинності дій з формою об’єктивної сторони заклик, поширення матеріалів. Усі ці злочини містяться у різних розділах, тобто законодавець таким чином захищає різні суспільні відносини” – зауважив пан Олександр.
Перш за тут потрібно розуміти, які правовідносини ми маємо захищати у тих чи інших обставинах, зокрема:
- маємо враховувати контекст вчинення злочину,
- маємо враховувати суб’єкта вчинення злочину,
- маємо враховувати перебування цього суб’єкта під певним впливом,
- територію вчинення дії,
- мету вчинення дії.
Зазначені показники допоможуть адвокатам правильно обрати стратегію захисту.
Про особливості роботи адвоката системи БПД під час захисту інтересів обвинувачених поділилась з власного досвіду Каріне Амірян, адвокатка яка співпрацює із системою надання БПД в Одеській області та має досвід роботи за вказаною категорією справ. Зокрема, пані Каріне поділилася напрацьованим алгоритмом роботи у таких справах, який передбачає:
- Обов’язкове перше конфіденційне спілкування, під час якого необхідно з’ясувати всі питання.
- Ознайомлення з матеріалами справи (за відсутністю експертизи, ініціювати її проведення).
- Час вчинення та час набрання Законом чинності.
- Остаточне узгодження правової позиції, розглянути можливість укладення «Угоди про визнання винуватості з узгодженням покарання».
Захід став важливою платформою для підвищення професійного рівня адвокатів в Україні. Під час якого експерти разом з адвокатами змогли не тільки обмінятися досвідом та обговорити практику, яка сформувалася в Україні з початку внесення змін до Кримінального кодексу. Також результатом цих обговорень став напрацьований під час дискусії оптимальний алгоритм дій для адвокатів у вказаній категорій справ.
Довідково: Цей захід став можливим в межах співпраці КЦ з Американській асоціації юристів Ініціатива з верховенства права АБА РОЛІ в Україні в межах проєкту «Сприяння свободі Інтернету в Україні».