27 червня 2024 року у Києві пройшов симпозіум на тему: «Цифрові права громадян в умовах воєнного стану: право на інформацію та захист персональних даних». Захід зібрав майже 40 правників, серед яких юристи, параюристи, волотнери системи БПД, представники центральних органів місцевого самоврядування, судової влади та громадських організацій, а також адвокатів, які співпрацюють з системою БПД.
Симпозіум організовано Координаційним центром з надання правничої допомоги у співпраці з Американською асоціацією юристів Ініціативи з верховенства права (ABA ROLI). Метою заходу було обговорення проблематики захисту права на інформацію та свободи Інтернету в умовах війни, забезпечуючи баланс між національною безпекою та цифровими правами громадян.
Доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану
Перший блок присвячений доступу до публічної інформації в умовах воєнного стану. Ольга Вдовенко, адвокатеса та медіа-юристка ГО “Платформа прав людини” виступила з доповіддю про проблематику обмеження доступу до публічної інформації через режим воєнного стану, серед яких:
- Застосування відстрочки посилаючись на правовий режим воєнного стану;
- Відмова у наданні запитуваної інформації з посиланням на те, що вона є інформацією з обмеженим доступом, без застосування трискладового тесту;
- Відмова у наданні публічної інформації з посиланням на те, що інформація не створена, тоді як розпорядник володів такою інформацією;
- Віднесення запиту до такого, що не відповідає встановленій формі.
“В умовах воєнного стану сам обов’язок розпорядників публічної інформації розглядати запити та надавати запитувачам інформацію не зазнав жодних змін у частині правового регулювання. Розпорядники інформації зобов’язані враховувати суть кожного окремого запиту, наявність суспільного інтересу до запитуваної інформації й можливість її надати з метою недопущення непропорційного обмеження права особи на інформацію” – зазначила пані Ольга.
З Юлією Деркаченко, представницею Уповноваженого з інформаційних прав обговорили особливості відстрочки у задоволенні запиту на інформацію.
Відстрочка – це особливий випадок:
- розпорядник технічно не може надати запитувану інформацію у встановлені законом строки;
- розпорядник не відмовляє у задоволенні запиту;
- проте запитувач не отримує запитуваної інформації у встановлені законом терміни.
Основні ознаки, які визначають правомірність застосування відстрочки:
- дія обставин непереборної сили;
- роспорядник інформації має бути, дійсно, не здатним забезпечити розгляд запиту;
- факт затвердження обставин непереборної сили будь-яким нормативним актом;
- застосування відстрочки для відмови є неправомірним.
“Обставини непереборної сили не може вважатися, по-перше, помилки чи бездіяльність працівників розпорядника, по-друге, недоліки в організації роботи розпорядника, тобто ті обставини, які залежать від волі працівників розпорядника і можуть бути усунені чи попереджені та по-третє, складність виконання запиту” – зазначила експертка Юлія Деркаченко.
Тетяна Олексіюк, адвокатка, членкиня Комітету медіа та рекламного права НААУ, консультантка РЄ, експертка ПРООН з доступу до інформації і відкритих даних говорила про переваги та недоліки адвокатського та інформаційного запитів як інструментів доступу до інформації.
Законодавство України, окрім інших видів запитів, передбачає можливість отримання інформації, користуючись такими інструментами як:
- адвокатський запит, для тих запитувачів, які мають статус адвоката та планують використати таку інформацію для захисту клієнта. Запитувачем є особисто адвокат (додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги);
- інформаційний запит, для запитувачів загалом, безвідносно їх статусу та мети отримання інформації. Запитувачем є юридична або фізична особа, ідентифікація не обов’язкова.
Особливу увагу доповідачем Євгеном Воробйовим, адвокатом ГО «Платформа прав людини», було приділено судовій практиці оскарження відмов у доступі до інформації.
- Постанова Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/9340/23 від 05.06.2024 – щодо інформації про перетин особою державного кордону України.
- Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 140/19333/23 від 21.05.2024 – щодо отримання звітів благодійних організацій.
- Постанова Третього апеляційного адміністративного суду в справі № 160/24445/23 від 18.04.2024 – щодо застосування відстрочки.
- Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 620/16110/23 від 04.03.2024 – щодо отримання інформації та документів, які підтверджують виконання бойових завдань позивачем.
- Постанова п’ятого апеляційного адміністративного суду в справі № 420/23117/23 від 16.02.2024 – щодо інформації про осіб, які отримали дозволи на виїзд за кордон.
Авдеєєва Тетяна, старша юристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки» поділилася рекомендаціями, як захистити свої месенджери.
Захист персональних даних в умовах воєнного стану
Другий блок був присвячений захисту персональних даних в умовах воєнного стану. Андрій Яковлєв, адвокат і експерт з міжнародного гуманітарного права поділився особливостями поширення персональних даних військовослужбовців та членів їхніх сімей в інтернеті.
“Втручання держави в персональні дані військовослужбовців є легітимним лише тоді, коли воно здійснюється для досягнення легітимної мети, такої як національна безпека, і відповідає законодавчим нормам. Також експерт наголосив, що військовослужбовцям необхідно обмежувати обсяг особистої інформації, якою вони діляться в інтернеті, періодично перевіряти налаштування конфіденційності у соцмережах та перевіряти свої акаунти на наявність неточної або чутливої інформації” – зауважив пан Андрій.
У свою чергу, Інна Заворотько, підполковник юстиції, заступниця начальника відділу міжнародного права Департаменту юридичного забезпечення Міноборони України, зазначила, що військовополонені завжди повинні бути захищені від цікавості публіки. Винятки становлять лише підтвердження того, що військовополонений живий, особисте бажання про розголошення та значний суспільний інтерес щодо військовополоненого.
Захист персональних даних учасників кримінального провадження презентував Олександр Жила, заступник начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу генерального прокурора. За його словами, повага до персональних даних має місце у обвинувальних актах, рішеннях суду, повідомленнях про підозру та угодах у кримінальних провадженнях.
«Якщо обробка персональних даних здійснюється з метою виконання повноважень державного органу, оброблятися повинні лише ті персональні дані, які необхідні для належного виконання цих повноважень, а тому саме нормативно-правовими актами повинен визначатися склад даних, які обробляються», – резюмував Ярослав Пересунько, суддя Соснівського районного суду міста Черкаси.
Також суддя пояснив принципи законності та пропорційності у процесі обробки персональних даних. Зокрема він зазначив, що за відсутності згоди особи на обробку персональних даних – така обробка може бути здійснена виключно на підставі закону. Водночас, норма закону має бути «передбачуваною» – сформульованою з чіткістю, достатньою для того, щоб особа мала змогу, користуючись у разі потреби відповідною допомогою, регулювати свою поведінку. Що стосується принципу пропорційності, то він передбачає адекватність/відповідність/ненадмірність обробки даних.
Автор: Альона Берелет, начальник відділу експертного діалогу та управління знаннями управління навчання та розвитку людських ресурсів