Незважаючи на другий рік карантинних обмежень, питання порушення прав людей в місцях несвободи такі ж гострі, як і в перший день. І це зайвий раз довела конференція на тему «Превенція тортур і захист прав людей в місцях несвободи в умовах карантинних обмежень: практика державних і недержавних організацій», яка відбулась у квітні в правовому клубі PRAVOKATOR.Дніпро.
Метою заходу було обговорити в експертному колі можливості превентивної роботи в умовах пандемії та карантинних обмежень в місцях несвободи задля запобігання тортурам, захисту прав осіб в місцях несвободи та поліпшення умов їхнього утримання у зв’язку з пандемією COVID-19.
Дмитро Рева, директор Громадської організації «Правозахисна Група «СІЧ» розповів про низку настанов від провідних європейських установ щодо запобігання поширення коронавірусної інфекції в місцях несвободи та систему рекомендацій від датських партнерів, інституту протидії катуванням DIGNITY. Чи дослухалась до того Україна – учасники заходу почули від людей, які працюють «у полі» – відвідують та приймають скарги від людей, що перебувають в місцях несвободи. І висновки були, м’яко кажучи, невтішні.
Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області Тетяна Кокшарова, регіональний координатор зв’язків з громадскістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області Оксана Крупій та експертка ГО “ПГ “СІЧ” Давидова Марина поділились інформацією, отриманою в процесі моніторингових візитів та прийому звернень від громадян, які перебувають в місцях несвободи. Говорили про переповненість камер та неможливість дотримання соціальної дистанції, неналежне медичне обслуговування та відсутність засобів індивідуального захисту. Також на небезпеку утримуваних наражає нехтування адміністрацією закладів запобіжними мірами, такими як носіння масок та санітарна обробка приміщень. Але найбільше люди потерпали від обмеження контактів із зовнішнім світом, адже вирішення проблем комунікації за відсутності можливості проведення тривалих побачень наразі залежить від доброї волі керівника установи. «Найбільше потерпають сім’ї з дітьми. До нас звернувся чоловік, який має бажання брати участь у вихованні своєї неповнолітньої донечки, але через обмежувальні заходи вже більше року позбавлений такої можливості. Завдяки втручанням нашої юристки Юлії Полєхіної, йому було дозволено використовувати відеокамеру у планшеті та здійснювати відеодзвінки родині». Тетяна Кокшарова наголосила, що у певних ситуаціях обмеження хоч і є травматичними, але доцільність їхню можна виправдати. Наприклад, якщо йдеться про людей, які перебувають у геріатричних установах, мають ослаблене здоров’я та поважний вік.
Про можливі наслідки неналежного поводження з засудженими в місцях несвободи з тривогою говорить очільниця ГО «Форпост» психотерапевтка Олена Подолян. На її думку, без якісних досліджень та механізму превенції держава в результаті матиме серйозні проблеми, обсяги яких наразі складно проаналізувати.
Про шляхи мінімізації шкоди та роботу з засудженими в період карантину говорили спеціалісти системи надання безоплатної правової допомоги Сергій Лисак і Ірина Мазана, а також адвокатка СІЧі Марина Кіптіла.
У дискусії щодо засуджених загалом та утриманців БВК №77 взяла участь Тетяна Котик, заступниця начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань.
Вона та Алла Сухіна, начальник відділу організаційного забезпечення діяльності місць тимчасового тримання ГУ Національної поліції України в Дніпропетровській області доповіли про заходи, які вживаються установами щодо безпеки та мінімізації впливу карантинних обмежень на затриманих та засуджених. До того ж пані Алла наголосила, що Дніпропетровська область є пілотною у впровадження проєкту Custody Records, покликаного унеможливити порушення прав людини та застосування тортур на моменті доставлення особи до відділку поліції там поміщення в ізолятор тимчасового тримання.
Почуте від неї особливо вразило Дмитра Лукомського, громадянина Білорусі та члена громадської організації «Форпост». Порівнюючи систему охорони прав людини на батьківщині та у нас, він на прикладах запевнив українців, що могло бути в рази гірше.
Але рівнятися на гірше – це не наш метод, тож продовжуємо співпрацю між системою надання БПД та державними і неурядовими організаціями, налагоджуючи спільними зусиллями захист прав людей в місцях несвободи.