Деякі питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб в Україні стоять сьогодні доволі гостро, зокрема до таких відноситься питання трудових правовідносин ВПО. Саме тому цій темі був присвячений окремий вебінар із серії онлайн-заходів з питань захисту прав ВПО, яка проводиться Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки Проєкту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза II”.
Під час цього вебінару юристи системи надання правової допомоги та адвокати разом з експерткою проєкту, адвокаткою Анастасією Сербіною обговорили зокрема такі питання:
- Питання правового статусу працівників ВПО та осіб, які опинилися на ТОТ, у зоні активних бойових дій: простій, призупинення, підстави звільнення, відпустки, у тому числі без збереження заробітної плати.
- Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи.
- Способи звільнення з місця роботи, якщо воно на ТОТ або у зоні активних бойових дій, або якщо немає зв’язку із роботодавцем.
- Постановка на облік у Центр зайнятості без трудової книжки, чи обов’язкова довідка ВПО та інше.
- Примушення до написання заяви про звільнення/про відпустку без збереження заробітної плати.
- Компенсація витрат на оплату за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану.
“Сьогодні існують два основних нормативно-правових акти, які змінили підходи в частині формування трудових відносин. І це стосується не тільки внутрішньо переміщених осіб, а взагалі всіх працівників та роботодавців на території України. Перший Закон “Про організацію трудових відносин в період воєнного стану, а другий – внесення змін до Кодексу законів про працю та інших законодавчих актів в частині оптимізації трудових відносин на період воєнного стану. Другий закон вніс зміни не тільки на період воєнного стану, деякі зміни з нами залишаться назавжди. Зокрема це стосується питання повідомлення про небезпечні умови праці до початку працевлаштування, відшкодування за невикористану відпустку, виплату заробітної плати тощо.” – зазначила спікерка Анастасія Сербіна.
Актуальні способи оптимізації трудових відносин дивіться в інфографіці.
Випробувальний термін
Слід зазначити, що випробування при прийомі на роботу випробування не застосовується до внутрішньо переміщених осіб.
При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Актуальною новелою є розірвання трудових відносин за ініціативи працівника
Зокрема це можливо у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація та існування загрози для життя і здоров’я працівника. При цьому працівник не зобов’язаний відпрацьовувати 14 днів. Але це не стосується випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Розірвання трудових відносин за ініціативи власника
А от до нових підстав звільнення за ініціативою власника відноситься неможливість забезпечувати працівникові умови праці внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій. Також підставою для звільнення з ініціативи власника відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.
Виплата заробітної плати
Виплата заробітної плати може бути призупинена до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати праці, якщо він доведе, що таке порушення сталося внаслідок ведення бойових дій чи інших обставин. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати
Простій
Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця (ст. 34 КЗпП).
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (ст. 113 КЗпП).
Про те, як оформляється простій, дивіться в інфографіці.
Більше корисної інформації та судову практику з питань трудових правовідносин з ВПО, дивіться у відеозаписі вебінару на youtube каналі мережі правових клубів PRAVOKATOR