Спадкові спори є одними із найскладніших у сфері цивільного права та потребують професійних знань. Для підвищення практичних навичок фахівців системи безоплатної правової допомоги та адвокатів у питаннях правового захисту прав громадян у спадкових спорах мережею правових клубів PRAVOKATOR проведено вебінар на відповідну тематику.
Презентувати судову практику та розібратися у ній та інших дотичних питаннях допомогла суддя Тернопільського міськрайонного суду Анна Мостецька, яка була спікером даного заходу.
Під час заходу були висвітлені правові позиції Верховного Суду у спорах щодо пропущення строку для прийняття спадщини, а саме:
- Визначення додаткового строку для прийняття спадщини залежить від поважності причини пропуску основного строку ( ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 757/28103/16-ц )
- Неповідомлення секретарем виконкому сільської ради спадкоємця про відсутність права на відкриття спадщини є обставиною, що створює об’єктивні труднощі для своєчасного прийняття спадщини за заповітом ( ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 526/223/17 )
- Факт проживання спадкоємця за кордоном та необізнаність про смерть спадкодавця не є підставами для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини ( ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 459/295/16-ц )
- Незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та поданням позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц )
- Належними відповідачами у спорах про призначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину у встановлений законом строк, а не органи місцевого самоврядування (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 759/3515/19
- Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, недобросовісна поведінка інших спадкоємців та нотаріуса щодо повідомлення такого спадкоємця про існування заповіту та наявність у нього спадкових прав є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18 )
- Перехід права на прийняття спадщини за спадковою трансмісією в розумінні статті 1276 ЦК України є можливим у межах строків для прийняття спадщини та не передбачає перехід права на подання позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 2 червня 2021 року у справі № 155/1584/18
- Особливий правовий режим на тимчасово окупованій території України та необхідність встановлення факту смерті, отримання свідоцтва про смерть спадкодавця на підконтрольній території України є поважною причиною пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для прийняття спадщини ( ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 418/3478/19 )
- Поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є реєстрація смерті спадкодавця як смерть невідомої особи (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 645/7452/19 )
- Положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлюють порядок прийняття спадщини в разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, і надають право спадкоємцям, виконавцям заповіту, кредиторам спадкодавця та іншим особам реалізувати свої права щодо спадкового майна на території України в загальному порядку (ознайомитсь детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 638/4895/15-ц )
- Виявлення нотаріусом розбіжностей між заявленими спадкоємцем правами та наданими документами після відкриття спадкової справи є об’єктивною обставиною, що не залежала від спадкоємця, і є поважною причиною для продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 489/5656/20 )
- Законодавство не передбачає визначення додаткового строку для відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 932/5274/20 )
- При визначенні додаткового строку на прийняття спадщини важливим є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання заявника, а не лише факт перебування його на лікуванні в закладі охорони здоров’я (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20);
- Чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв’язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 9 лютого 2022 року у справі № 709/769/19 )
.
Були також, розглянуті процесуальні питання висловлені у висновках Верховного Суду, що виникають із спадкових правовідносин, а саме:
- Спадкування є формою правонаступництва, що реалізується спадкоємцем у межах обсягу спадкової маси та не включає процесуальні права й обов’язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя ( ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 2-1625/1997 );
- Особи, які не брали участі у справі, але ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках, мають право на апеляційне оскарження (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 1 серпня 2018 року у справі № 2-592/11194/14-ц )
- У разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов’язанні; (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 )
- Справи у спорах щодо спадкування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження; (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі № 643/6628/16-ц )
- Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка в разі відсутності спору про право розглядається в порядку окремого провадження ( ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц )
- Якщо позов пред’явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи настала після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц )
- Вимоги про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування можуть розглядатися судом разом у межах позовного провадження (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20 )
- Факт смерті відчужувача за спадковим договором до вирішення справи судом допускає правонаступництво, тому відповідно до положень статті 55 ЦПК України суди мають зупинити провадження у справі та вирішити питання про залучення до участі у справі правонаступника померлого відчужувача (ознайомитись детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 643/4873/20 )
Учасникам вебінару було презентовано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які застосовано у практиці Касаційного цивільного суду у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, а також відступлення Верховного Суду від правових висновків Верховного Суду України.