- Як між собою пов’язана національна безпека, тероризм та поширенням недостовірної інформації?
- За яких обставин держава може обмежити право на свободу вираження поглядів, гарантоване ст. 10 ЄКПЛ?
- Як захистити право особи на свободу вираження поглядів онлайн у сучасних умовах?
- У яких випадках скріншот може бути доказом у суді?
На ці та інші запитання під час серії тренінгів отримали відповіді адвокати, які співпрацюють із системою надання безоплатної правової допомоги від досвідчених тренерів з питань захисту інтернет свобод.
Так, протягом листопада 2020 року було проведено серію із 7 тренінгів, акредитованих Центром акредитації ВША НААУ, для більш ніж 100 адвокатів з різних куточків країни, з розвитку навичок роботи зі справами щодо захисту свободи вираження поглядів онлайн, відповідно до стандартів ЄСПЛ та з урахуванням національного законодавства.
Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує нам право на свободу вираження поглядів онлайн. Реалізація будь-якого права людини має єдине обмеження – не заподіяння шкоди іншій людині, громаді або суспільству. Тому із загального права на свободу вираження погляду, що включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, можуть бути винятки, які пов’язані з обмеженням: доступу до певної інформації або поширення інформації, але тільки у випадках передбачених законом.
До таких випадків, як правило, відносять ті, які пов’язано з особистим життям громадян, особливостями комерційної діяльності, авторськими правами, громадською і національною безпекою тощо.
Слід зазначити, що при дослідженні справ ЕСПЛ обов’язково звертає увагу на характер інтересів, про які йде мова, насамперед, з’ясовує чи відноситься інформація до питання, яке представляє суспільний інтерес.
Приклади рішень ЄСПЛ щодо дотримання свободи слова:
- Editorial Board of Pravoye Delo and Shtekel v. Ukraine (Application no. 33014/05).
- K.U. v. Finland (Application no. 2872/02).
Крім цього, учасники розібрали судову практику щодо захисту прав на свободу вираження поглядів, поширення та використання інформації при застосуванні інтернет-технологій. Під час цього блоку тренінгу адвокати підвищили навички аналізу складу правопорушень щодо поширення недостовірної інформації, належного та потенційного відповідача по справі, обґрунтування позовних вимог, доказів, підсудності та інше.
Зокрема, національна судова практика неоднозначна щодо того, чи є скріншот належним допустимим доказом. Деякі суди (Рішення Солом’янського Р/С м. Києва від 23.03.2016 №760/19611/15-ц) в обгрунтування своєї позиції щодо допустимості такого доказу зазначають, що підтвердженням факту розміщення інформації в мережі Інтернет є роздруковане на паперовому носії зображення (тобто скріншот), яке відображає те, що бачить будь-який користувач мережі Інтернет на екрані монітора при завантаженні вебсторінки.
Слід зазначити, що відповідно до статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Однак, існує і така практика, де суд у рішеннях зазначає, що скріншоти не можна вважати належними доказами під час розгляду справи, адже їх достовірність важко підтвердити. Зокрема, обгрунтовуючи свою позицію (рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2020 № 452/33/20) судді зазначають, що скріншоти НЕ є:
- доказами в розумінні статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України;
- достовірними даними, з яких можна встановити дійсні обставини;
- офіційними документами;
- письмовим і електронним доказом.
Під час тренінгу адвокати не тільки отримали нові теоретичні знання від досвідчених тренерів, але й, працюючи в групах, розібрали практичні кейси з питань захисту інтернет свобод та вираження поглядів онлайн.
Крім міжнародних стандартів свободи вираження поглядів при використанні інтернет-технологій, учасники серії тренінгів також дізнались більше про основи інтернет грамотності для юристів.
Тренерам та організаторам завжди приємно отримати зворотний зв’язок від учасників, з метою підвищення практичних навичок яких, проводяться навчальні заходи. Загалом учасники онлайн-тренінгів зазначили, що тематика навчання є досить актуальною у наш час, змістове наповнення мінілекцій досить інформативне, а практична інформація неймовірно доречна в умовах пандемії. Адже не секрет, що тільки за 2020 рік правозахисники в Україні та світі фіксують зростання кількості різного виду порушень прав людини, зокрема, щодо свободи вираження поглядів онлайн в умовах карантинних обмежень. Тож вдало підібрані практичні кейси наштовхували адвокатів на змістовні дискусії, за що ми їм дякуємо!
Довідково: Серія з 7-ми тренінгів щодо захисту свободи вираження поглядів онлайн відповідно до стандартів ЄСПЛ з урахуванням національного законодавства проведена за ініціативи Американської Асоціації Юристів Ініціатива з Верховенства Права (ABA ROLI) спільно з Координаційним центром з надання правової допомоги. Заходи проведено за організаційно-технічної підтримки мережі правових клубів PRAVOKATOR.