З липня 2020 року в українському законодавстві запрацював інститут кримінальних проступків. Поняття цього виду правопорушень започаткували ще з 2012 року, але юридично він почав діяти з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон) від 01 липня 2020 року.
Для того, щоб у колі правників розібратися з тим, що таке кримінальний проступок і чому важливі такі зміни до національного законодавства, 12 листопада Дніпровським регіональним відділенням Національної школи суддів України за підтримки правового клубу PRAVOKATOR.Дніпро та Університету ім. Альфреда Нобеля проводилось онлайн навчання на тему «Актуальні питання теорії та практики здійснення кримінального провадження щодо кримінальних проступків». У навчанні взяли участь судді, слухачі НШСУ та правники системи надання безоплатної правової допомоги.
Вид правопорушень «Кримінальний проступок» має зменшити навантаження на органи досудового розслідування, спростивши процедуру розслідувань злочинів невеликої тяжкості.
Що змінилось?
Відповідно до п.12 вищезазначеного Закону «…Кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі».
Це означає, що відтепер злочини невеликої тяжкості перенесені в категорію проступків. Законодавець обґрунтовує такі зміни значно меншим ступенем суспільної небезпеки злочинів невеликої тяжкості у порівнянні зі злочинами середньої тяжкості, тяжкими та особливо тяжкими злочинами.
Також, у кримінальному кодексі поняття злочину середньої тяжкості повністю замінено терміном «нетяжкий злочин».
Серед найпоширеніших злочинів до категорії кримінальних проступків тепер належать крадіжка (ч.1 ст.185 КК); шахрайство (ч.1 ст.190 КК); хуліганство (ст.296 КК); незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту (ч.1 ст.309 КК).
Зміни торкнулися також і щодо такого адміністративного правопорушення, як керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, адже Законом тепер за такі діяння передбачена кримінальна відповідальність.
І одними з найголовніших змін, яка відбулась у зв’язку із прийняттям Закону це, безпосередньо, спрощення самої процедури розслідування нетяжких злочинів, яка проходить у формі дізнання, здійснюваного дізнавачами (підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України).
Процедура розслідування кримінальних проступків проводиться у скорочені строки. Також зменшені терміни призначення судового розгляду, адже після того, як прокурор направить обвинувальний акт до суду, останній протягом 5 днів має розглянути справу.
Що стосується надання правової допомоги особі, яка вчинила кримінальний проступок, то кримінальний проступок не обмежує право громадянина на захист. Система надання правової допомоги має широку практику надання безоплатної правової допомоги у цій категорії справ.
Про це зазначив керівник правового клубу PRAVOKATOR.Дніпро Сергій Лисак, який виступав з лекцією на тему «Особливості забезпечення права особи, яка вчинила кримінальний проступок, на правову допомогу». «…В цьому році вступили в дію зміни щодо нової процедури кримінального провадження. Спрощена процедура розслідування та дізнання, а потім і судового розгляду, повинна розвантажити слідчі органи та суди. Але наразі адвокати системи зазначають про певні ризики, бо такий спрощений порядок надає менше реальних способів захистити права клієнта. Саме тому правовий клуб PRAVOKATOR.Дніпро взяв участь у даному заході. Ми з експертами дуже продуктивно обговорили існуючу судову практику, наукові думки та роль системи надання безоплатної правової допомоги у справах про кримінальні проступки», – розповів Сергій Лисак.
Серед питань, які розглядались експертами під час навчання були нововведення у законодавстві які вніс інститут кримінальних проступків, особливості досудового розслідування та процесуального порядку судового розгляду кримінальних проступків, спрощене провадження. Обговорили також джерела доказів у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та розглянули проблемні питання укладання та затвердження угоди у кримінальному проваджені щодо кримінальних проступків.
У якості спікерів та експертів до навчання доєдналися:
Петков Сергій, перший проректор університету імені Альфреда Нобеля, доктор юридичних наук, професор
Захарко Андрій, доцент кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук
Лисак Сергій, начальник управління «Дніпровська міжрегіональна ресурсно-комунікаційна платформа» Координаційного центру з надання правової допомоги
Шаповалова Ірина, суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області
Дараган Лілія, суддя Мелітопольского міськрайонного суду Запорізької області
Таус Максим, суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська
