Постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану” (далі – Постанова) встановлено розмір та порядок щомісячної грошової винагороди, що виплачується на період дії воєнного стану військовослужбовцям Сил оборони України та іншим категоріям військовослужбовців. Також передбачені виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, для військовослужбовців, які отримали поранення під час захисту Батьківщини, та які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК.
Трапляються непоодинокі випадки порушення прав військовослужбовців на зазначені виплати, причиною яких є несвоєчасне або передчасне проведення медичного огляду ВЛК.
Детальніше про це розповідає Мака Шонія, адвокатка, експертка у сфері захисту прав військовослужбовців ГО “Перший жіночий ветеранський простір “Рехаб”, членкиня робочої групи з питань правозастосовної та нормотворчої діяльності у сфері правового та соціального захисту осіб зниклих безвісти за особливих обставин Міністерства оборони та Мінреінтеграції України.
Щодо невчасного проведення огляду ВЛК про потребу у тривалому лікуванні: на практиці виникають ситуації, коли військовослужбовцю, що знаходиться на тривалому лікуванні, військова частина припиняє виплати, посилаючись на відсутність висновку ВЛК.
Згідно Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” огляд ВЛК для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через 4 місяці від початку лікування. Висновок ВЛК про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.
Пунктом 6.13 глави 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення) також визначено, що медичний огляд ВЛК з метою визначення потреби у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через 4 місяці від початку лікування. Згідно пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров’я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України. На осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, обов’язково подається оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва).
З огляду на зазначені норми, до закінчення чотиримісячного терміну від початку лікування, військовослужбовець повинен отримати від військової частини довідку про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) та вимагати, зокрема від керівника закладу охорони здоров’я за місцем лікування, направлення на проходження ВЛК щодо визначення потреби у тривалому лікуванні.
Щодо передчасного проведення огляду ВЛК про придатність до військової служби. Згідно ч.11 ст.10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – Закон) загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.
На практиці ми стикаємось із ситуацією, коли відносно військовослужбовця (у разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров’я не відновиться) проводиться медичний огляд для визначення його придатності до служби через 4-5 місяців після початку лікування з висновками щодо його непридатності, що є підставою для звільнення військовослужбовця і припинення щомісячного грошового забезпечення (додаткової винагороди), передбаченого Постановою. В контексті зазначеного питання існує колізія законодавства. Так, Закон містить наступні норми:
Абзац 2 пункту 11 статті 10-1: НЕ ПІЗНІШЕ закінчення строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду ВЛК для вирішення питання про його придатність до військової служби.
Абзац 3 пункту 11 статті 10-1: ПІСЛЯ закінчення строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду ВЛК для вирішення питання про придатність його до військової служби.
Таким чином, з метою захисту інтересів військовослужбовця у разі, коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров’я не відновиться, є доцільним з посиланням на абзац 3 пункту 11 статті Закону рекомендувати відмовитись від проходження ВЛК для вирішення питання про його придатність до військової служби, відмовитись складати рапорт на звільнення та в судовому порядку захищати своє право на щомісячне грошове забезпечення за період лікування в межах 12-місячного строку.