Автор:
Григорій Пономарьов, юрист, спеціаліст у сфері пенсійного забезпечення.
Одним із джерел надходжень до бюджету Пенсійного фонду України є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з діючим законодавством, підприємства та організації вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, або за вислугу років, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі–Закон).
Чому ця проблема є актуальною саме зараз?
За інформацією Мінсоцполітики, протягом останніх 10 років заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування пільгових пенсій зросла майже в 6 разів (з 2,6 мільярдів до 15 мільярдів) і продовжує зростати. З понад 10 тисяч підприємств, установ та організацій, які мають відшкодовувати пільгові пенсії, понад 8 тисяч мають заборгованість з відшкодування. При цьому понад 2,5 тисячі з них є економічно неактивними (перебувають в стані банкрутства або не мають активів для погашення заборгованості).
Це пов’язано, зокрема, з економічними змінами, спричиненими тим, що одні підприємства закриваються, інші скорочують виробництво і на них працює значно менше людей, ніж раніше, а також наслідками поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На підприємствах, які покращують умови праці, скорочується кількість працівників, зайнятих на шкідливих виробництвах, але при цьому всім колишнім працівникам такі підприємства мають фінансувати пільгові пенсії.
Працівники, зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, перебувають під постійним ризиком зменшення пенсійних виплат через можливе недофінансування і перегляд умов отримання права на пільгову пенсію. Існують проблеми з призначенням пільгової пенсії через відсутність підтверджувальних документів про повну зайнятість на зазначених роботах у зв’язку з банкрутством підприємства, втратою архівів, затягуванням видачі довідки тощо.
Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам не спонукає роботодавців до покращення умов праці (зменшення чи усунення шкідливих умов на робочому місці), оскільки це не зменшує поточних витрат підприємства, пов’язаних з виплатами працівникам.
Непоодинокими є випадки, коли чисельність пенсіонерів, яким відшкодовуються підприємством пільгові пенсії, значно перевищує штатну чисельність працівників, а сума до відшкодування не співставна з обсягом виробництва. Така ситуація створює фінансові проблеми на підприємстві, не дає змоги нарощувати обсяг виробництва, підвищувати заробітну плату, ліквідувати поточну заборгованість зі сплати страхових внесків, забезпечувати конкурентоздатність тощо. Все це призводить до банкрутства підприємства, втрати робочих місць, зниження податкових платежів і зборів до державного бюджету та фондів соціального страхування.
Таким чином, сьогодні підприємства зі шкідливими умовами праці опинилися в надкритичному стані, а ті, хто намагається оскаржувати дії органів Пенсійного фонду України в судовому порядку, як звичай не перевіряють правильність нарахованих сум, а також порядок їх стягнення.
Що говорить судова практика?
Як свідчить судова практика органи Пенсійного фонду України звертаються до суду з позовами про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Рішеннями судів позови Пенсійного фонду України задовольняються у повному обсязі, оскільки підприємства не мають відповідних коштів для задоволення позовних вимог, при цьому фінансовий стан підприємств критично погіршується.
Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України(далі – Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
В свою чергу, органи Пенсійного фонду України не дотримуються приписів Інструкції та визначають суми відшкодування на підставі місячних розрахунків, як то розрахунки на кожен місяць, що є виключною ініціативою територіальних управлінь Пенсійного фонду України та жодним нормативним актом не визначено, а відтак не може визнаватися законними.
Зазначена правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України, в ухвалі від 11 квітня 2013 року у справі № К800/5484/13, де зазначено: «що визначення сум до відшкодування на підставі місячних розрахунків є неприпустимим, а направлення щорічного розрахунку є єдиною підставою для стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах».
Всупереч зазначеному, органи Пенсійного фонду України продовжують формувати свої позовні вимоги саме на підставі МІСЯЧНИХ розрахунків, а не РІЧНОГО, як це передбачає Інструкція, а тому сплата фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на підставі місячного розрахунку є неприпустимою.
Яскравими прикладами невідповідності висновкам Вищого адміністративного суду України є рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2021 у справі № 640/11278/20, де суд констатує той факт що: «Згідно розрахунків ГУ ПФУ в м. Києві фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників від 03 вересня 2019 року №194317/05, від 04 жовтня 2019 року №220516/05, від 01 листопада 2019 року №267233/05, від 02 грудня 2019 року №291871/05, від 03 січня 2020 року №1885/05, від 14 лютого 2020 року №15000, від 04 березня 2020 року №28539, відповідач повинен відшкодувати суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1 , призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період вересень 2019 року – березень 2020 року в розмірі 13 931,86 грн.»
В рішенні Чернігівського Окружного адміністративного суду від 09.06.2021 по справі № 640/5022/21 суд дійшов висновку: «Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов’язки відповідача, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що за період з 01.02.2021 по 31.03.2021 заборгованість відповідача по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вказаному в розрахунках (а.с.14), відповідно до пунктів”б”-“з” ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», становить 29267,19 грн.»
В рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 11.06.2021 по справі № 120/2792/21-а суд також дійшов висновку:«за період з жовтня по грудень 2020 року загальна сума заборгованості по Списках № 1 та № 2 за ПАТ “Автоелектроапаратура” становить 37017,25 гривень. Заявлена сума заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.».
Як бачимо, наразі в судах України для когось вже є сталою судова практика про задоволення позовних вимог Пенсійного фонду України, однак суди та учасники судового процесу не звертають на це увагу, а користуються лише поширеною судовою практикою, яку можна змінити та захистити свої права.
На що звертати увагу? Деякі поради
По-перше, єдиною підставою для стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій − річний розрахунок, який передбачений Інструкцією, направлення іншого документу ніж річний розрахунок є виключною ініціативою територіальних органів Пенсійного фонду України, а відтак не може визнаватися законною. Зазначена обставина є вкрай важливою, та допоможе захистити ваші права від незаконних дій органів Пенсійного фонду України.
По-друге, аналіз самих розрахунків на виплату та доставку пільгових пенсій, допоможе уникнути неправомірного стягнення понесених витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.
В такому разі слід звернути увагу на періоди з яких складається пільговий стаж, обрахунок пільгового стажу, що дає підстави для призначення пенсії на пільгових умовах, розмір відсотку до відшкодування коштів у випадку, коли особи працювали на декількох підприємствах при цьому такі витрати покриваються пропорційно до відпрацьованого стажу, дату досягнення особою пенсійного віку.
По-третє, у разі стягнення суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в судовому порядку слід врахувати, що розрахунок на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним доказом понесення органами Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органом Пенсійного фонду України пільгових пенсій та витрат на їх доставку, а тому кожна сума повинна має бути обґрунтована та підтверджена первинними документами.
По-четверте, крім численних помилок та неточностей про які зазначалося вище в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій органи Пенсійного фонду України безпідставно стягують кошти, розмір яких відображається в графі 17 розрахунку по списку № 1 (додаток №7 Інструкції).
Так, дана графа має містити відомості щодо суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період – від дати призначення пенсії до дати формування розрахунку.
При цьому, згідно абзацу 3 п. 6.7 Інструкції, зазначена сума сплачується одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Тобто, дана норма свідчить про те, що така сума може сплачуватися особі, але лише одного разу та лише в перший місяць виплат.
В більшості своїй, суми коштів, що зазначаються в графі 17 додатку № 7 Інструкції, стягуються на користь осіб, яким виплата пільгових пенсій здійснюється протягом декількох років. Крім того, графа 7 (додатку №7 Інструкції загальний місячний розмір пенсії який отримує особа) не містить в собі відомості щодо того, що сума визначена в графі 17 включається до розміру отриманого особою, а відтак свідчить, що кошти з підприємства стягуються, проте вони пенсіонерам не нараховуються.
Таким чином, на сьогоднішній день зазначена проблема є досить гострою, оскільки розрахунки на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах складені з помилками та неточностями, свідчить про неможливість задоволення позовних вимог органів Пенсійного фонду України, а тим паче прийматися до оплати підприємствами.
Зазначені проблеми є лише малою часткою тих порушень, які допускаються органи Пенсійного фонду України, однак вирішення таких проблем закладено в законопроєктах № 4408-1 від 03.12.2020, № 5348 від 08.04.2021, № 4408 від 20.11.2020 розгляд, яких дасть змогу врегулювати дану проблематику, що виникла у зв’язку із компенсацією витрат Пенсійному фонду України, та дасть змогу втілити збалансовану та економічно обґрунтовану модель, яка дозволить Пенсійному фонду України поступово скорочувати заборгованість за пільговими пенсіями, а підприємствам відновити свої потужності та підняти свою економіку на вищий щабель.
Автор: Григорій Пономарьов, юрист, спеціаліст у сфері пенсійного забезпечення.
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів «Стань автором PRAVOKATOR»