Тетяна Хандрига, фахівчиня Павлоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
«Оберіть собі роботу до душі, і Вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті» – Конфуцій. Відомий американський підприємець та винахідник Томас Едісон також говорив: «У моєму житті не було жодного дня рутинної роботи, оскільки вона завжди приносила мені радість».
Чи дійсно ці висловлювання відповідають дійсності? Адже у нашому багатогранному житті так чи інакше існує виснаження: фізичне, психологічне, емоційне, професійне. Найбільшої актуальності наразі набуває саме професійне виснаження, яке прийнято також називати вигоранням.
Під професійним вигоранням розуміють виснаження емоційних, розумових і енергетичних ресурсів людини, яке зазвичай розвивається на фоні хронічного стресу в роботі. Воно зазвичай виражається у повній втраті інтересу до своєї професійної діяльності, наявності відчуття, що подальша робота та розвиток немає сенсу, відсутність сил і бажання займатися діяльністю, яка була по-справжньому цікавою.
Хоча точну статистику щодо поширеності цього стану знайти важко, але дослідники цієї проблематики вважають що цей синдром наявний не менш ніж у 20-30% українців. А деякі статистичні дані взагалі вказають на більш ніж 60% населення.
Більше за інших схильні до професійного вигорання люди, чия діяльність побудована у системі «людина-людина». Сюди відносяться – вчителі, медики, продавці, банківські та соціальні працівники ну і звичайно ж юристи. Розпізнати професійне вигорання доволі важко, адже воно не виникає як, наприклад, фізичний біль – в один момент. Це явище, як правило, розвивається поступово, приховано, і не завжди можна помітити його перші ознаки. Саме тому, щоб вчасно розпізнати та протидіяти йому, пропонуємо вашій увазі, декілька ознак, через які проявляється професійне вигорання.
Ознаки професійного вигорання
- Втрата ентузіазму в роботі, відсутність інтересу до завдань і професійних питань, які раніше по-справжньому захоплювали і давали відчуття глибокого задоволення.
- Підвищена дратівливість, що переростає в часті спалахи гніву. Агресія може проявлятися у ставленні до колег, робочих процесів, своїх завдань, організації та професійної сфери в цілому.
- Хронічна втома. Стан постійного недосипання. Особливо яскраво проявляється вранці, коли, тільки прокинувшись, ви не відчуваєте, що відпочили.
- Песимістичні настрої в діяльності. Відсутність оптимізму щодо власного професійного розвитку. Глибока байдужість до вашої сфери трудової діяльності.
Наявність саме цих симптомів, в більшості випадків свідчить про професійне вигорання.
Отже, з ознаками розібрались, розпізнали. Що робити далі? Чи можна його подолати, а ще краще, запобігти? Забігаючи наперед, скажу впевнено – можна.
Як боротись з професійним вигоранням?
Перше, що допоможе подолати професійне вигорання, а також йому запобігти – це здоровий та повноцінний сон. Так, ми дуже часто ігноруємо цю потребу, що є неправильним. Адже людина не робот, не техніка (хоча і вони час від час «втомлюються») і для виконання повсякденних життєвих функцій вона задіє свій ресурс, який з часом закінчується. Відновлюється він саме під час сну, і якщо останнього мало, він поганий, або його взагалі немає – то з часом, людина просто не зможе виконувати свою звичайну роботу.
Друге – це відпочинок. Цей відпочинок не пов’язаний зі сном, це має бути зміна вашої повсякденної обстановки, наприклад подорожі, похід у гори, пікнік на свіжому повітрі, відвідування закладів культури (балет, музей, театр, галерея, виставка, тощо). 
Третє, що також може допомоги – звернутися задопомогою до інших. Це можуть бути як рідні і близькі люди, так і відповідні спеціалісти, наприклад психологи. Адже іноді, достатньо декілька потрібних слів, щоб змінити пригнічений стан людини.
Дуже важливим є вміння розділяти роботу та інші сфери свого життя. Досить часто людина вважає, що вона повинна працювати 24/7, постійно бути на зв’язку, приходити на допомогу у будь-який час та момент. Особливо це стосується юристів. Звісно, завжди хочеться допомогти як можна більшій кількості людей, вирішити як можна більше справ, проте необхідно пам’ятати, ви – не супермени, і за ті години, які ви будете присвячувати собі, у свій вільний час, світ не розпадеться. Натомість, якщо нехтувати цим, ви отримаєте професійне вигорання, і як наслідок – не зможете допомагати взагалі нікому.
Наприкінці хочу відзначити, що як свідчать дослідження, синдром професійного вигорання існує в нашому суспільстві у дуже великій кількості, більше того, навіть після його подолання, він знову може з’явитися. Тому, вкрай важливо застосовувати рекомендації для його попередження.
Бережіть, любіть, та цінуйте себе.
Автор: Хандрига Тетяна,фахівчиня Павлоградського місцевого центру з надання БВПД
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів «Стань автором PRAVOKATOR»