Автор:
Григорій Пономарьов, юрист, спеціаліст у сфері пенсійного забезпечення.
Питання оплати праці – актуальне. Заробітна плата – є не тільки важливим мотивуючим чинником, а й джерелом існування. І не лише для державних службовців. Втім, існуюча система оплати праці працівників державних органів є спірною в частині її ефективності. Про це знають з власного досвіду працівники державних органів різних рівнів.
Між тим, мова буде йти про оподаткування заробітної плати державних службовців та соціальний захист, адже всі хочуть зрозуміти: чому державні службовці мають бути виокремленою кастою та нести податковий тягар не маючи ніяких преференцій від держави.
Як змінились права державних службовців з прийняттям Закону № 889
10 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державну службу» № 889 – VIII (далі – Закон № 889), який регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом громадян на державну службу та її проходження.
У зв’язку із вступом в дію з 01 травня 2016 року Закону № 889 положення Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 – XII, втратив свою чинність крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 , а саме:
державні службовці, які на день набрання чинності Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
осіб, які на день набрання чинності Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Натомість у статті 90 Закону №889 встановлено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058—IV (далі — Закон № 1058), тобто на загальних підставах.
При цьому законодавець не продовжив дію статті 37-1 Закону № 3723, яка врегульовувала порядок i умови перерахунку пенсій державних службовців. До того ж i стаття 42 Закону № 1058 не передбачає можливість проведення будь-якого перерахунку саме пенсії, призначеної відповідно до Закону № 3723, як це було передбачено статтею 37-1 Закону № 3723.
Між тим, необхідно зазначити, що статтею 37 Закону № 3723 (в редакції до внесення змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668—VI) передбачалося, зокрема, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум ïx заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Поступово до прийняття у 2015 році Закону №. 889 законодавець зменшував вказаний відсоток (з 80 (а в деяких випадках — з 90) до 60), а також зменшував обсяг інших соціальних гарантій, що передбачалися для державних службовців.
Відтак, Закон № 889 взагалі не регулює правовідносини щодо перерахунку пенсій державних службовців, а положення його статті 90 визначає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до іншого Закону № 1058, тобто на загальних підставах.
Таким чином, положення Закону № 889, яким змінено умови пенсійного забезпечення державних службовців взагалі не передбачає перерахунок (індексацію) пенсій зазначеній категорії пенсіонерів, призначених за Законом № 3723, натомість Пенсійний фонд фактично здійснює вимушений перехід на пенсію за віком, чим нівелюється право громадян вільного вибору пенсійного забезпечення.
Згідно із Законом № 889 державний службовець має право на повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливо та шанобливе ставлення до себе.
Так само повага гідності людини та недопущення порушень прав i свобод людини i громадянина є основним обов’язком державного службовця. Також державний службовець зобов’язаний зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню.
Юридична відповідальність є важливим елементом правового статусу державного службовця i може бути визначена як передбачений санкцією правової норми засіб державного примусу, в якому виявляється державний осуд службовця, винного у вчиненні правопорушення i який повинен понести покарання особистого чи майнового характеру.
Таким чином, державні службовці є кадровим штатом (a6o особовим штатом чи персоналом) державних органів як працівники таких державних органів вони фактично перебувають на службі в державі i виконують її завдання i функції.
При цьому чинний порядок призначення пенсій державним службовцям, є несправедливим i не може здійснюватися на загальних підставах як з огляду на наданий Конституцію України та законами особливий правовий статус, зумовлений певними особливостями умов праці, характеру виконуваної роботи, її складності i значущості, ступеня відповідальності, певних обмежень, так i те, що під час роботи на відповідних посадах вони тривалий час сплачували підвищений розмір страхового внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування/єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок).
Зокрема, відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (у чинній до 01.01.2016 редакції, що скасована Законом № 909-VIII від 24.12.2015) для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховуються до стажу, що дає право на одержання пенсії, зокрема відповідно до законів України «Про державну службу», встановлюється єдиний внесок у розмірі 6,1 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування.
Разом із тим для інших категорій найманих працівників єдиний внесок не перевищував 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Сплата збільшеного розміру єдиного внеску особам, які працювали на спеціальних посадах, була цілком обґрунтованою, оскільки пенсія їм призначалась на особливих умовах.
Наразі ж пенсія зазначеній категорії громадян призначається на загальних підставах відповідно до Закону № 1058.
При цьому ні цим Законом, ні іншими законодавчими актами не передбачено механізмів компенсації значеній категорії громадян сплати підвищеної ставки єдиного внеску, що є несправедливим відносно них.
Отже, неприпустимою i несправедливою є ситуація, за якої такі службовці тривалий час працювали на благо держави задля забезпечення прав i свобод людини i громадянина, при цьому сплачували єдиний внесок у збільшеному розмірі, а з прийняттям Закону № 889 втратили право на отримання пенсії державного службовця на особливих умовах, тобто держава не виконала наданих державним службовцям при виході на пенсію гарантій щодо пенсійного забезпечення, що були передбачені Законом № 3723, в тому числі i щодо перерахунку пенсій. При цьому законодавець неправомірно не застосував будь-яких компенсаторних механізмів за скасування наданих раніше соціальних гарантій державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування.
Що змінилось в структурі заробітної плати державних службовців
Реформування системи соціального страхування в Україні потребує розв’язання цілої низки організаційних питань. Оптимізації потребують передусім операції зі сплати внесків до Пенсійного фонду та соціальних фондів. У світовій практиці цю проблему розв’язують шляхом передачі права на збирання страхових внесків податковій службі або іншій структурі з можливим запровадженням єдиного соціального податку.
З 01.10.2013 функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування перейшли до органів Міндоходів в повному обсязі, після завершення всіх процедур щодо приведення нормативної бази у відповідність з чинним законодавством.
Так, розроблений Кабінетом Міністрів України проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (наразі Закон України № 909-VIII) було запропоновано вдосконалення норм Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, які мають на меті створити умови для збільшення надходжень до бюджету та забезпечення збалансованості бюджету 2016 року, а також покращення адміністрування податків.
В пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (наразі Закон України № 909-VIII) запропоновано внести ряд змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якими передбачалось:
- встановлення єдиної ставки ЄСВ в розмірі 22%;
- скасування ЄСВ, що утримується із заробітної плати (доходу) робітників (фізичних осіб) розмір якої становив 6,1 відсоток від бази нарахування.
При цьому, у фінансово-економічному обґрунтуванні до вищезазначеного проєкту закону зазначалось, що прийняття законопроєкту сприятиме збільшенню дохідної частини бюджету та дозволить забезпечити його збалансованість.
Така збалансованість була досягнута за рахунок державних службовців штатна чисельність яких складала від 335 до 268 тис. (2011-2015 рр.), які виконували завдання та функції держави.
Відповідно до Законів України «Про державний бюджет на 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки» фонд оплати праці для державних службовців складав у розмірі 550 454 389 млн. грн. з яких державними службовцями сплачено до бюджету 33 577 717 млн. грн. податку із заробітної плати (6.1%).
Зазначений податок був підвищеною ставкою, яку державні службовці сплачували, як компенсацію за достроковий вихід на пенсію, гідні умови для обрахунку пенсії однак з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII всі соціальні гарантії були скасовані в тому числі і достроковий вихід на пенсію.
З прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII сплачені податки у сумі 33 577 717 млн. грн. із заробітних плат державних службовців не були направлені на їх пряме призначення перерахунок пенсій хоча такі повинні були бути направлені не було здійснено компенсаційних виплат державним службовцям.
При цьому, зазначена сума у розмірі 33 577 717 млн. грн. так і залишилась на рахунках Пенсійного фонду, який розпоряджається нею на власний розсуд, а не за цільовим призначення.
Очевидним є те, що державна соціальна політика є вкрай непрозорою та не направлена на підвищення рівня соціального захисту громадян України, а кожне своє право, гарантоване Конституцією України, необхідно виборювати в судах.
Тому основною метою пенсійної реформи є створення такої системи пенсійного забезпечення, яка гарантує гідне життя особам пенсійного віку (за 30-річного страхового стажу пенсія має перевищувати 80 % середньої заробітної плати і водночас становити 170—190 % прожиткового мінімуму для осіб пенсійного віку).
Автор: Григорій Пономарьов, юрист, спеціаліст у сфері пенсійного забезпечення.
*Матеріал підготовлено в рамках ініціативи мережі правових клубів «Стань автором PRAVOKATOR»